Релігія в Україні

Релігія в Україні — сукупність усіх наявних релігійних і конфесійних груп в Україні та подій, що відбуваються в релігійному житті України.

До якої релігії себе відносять українці[1]
відповідь відсоток
Православ'я
  
 62.3%
Просто християнин
  
 9.6%
УГКЦ
  
 9%
РКЦ
  
 1.2%
Протестантизм
  
 1.2%
Іслам
  
 1%
Юдаїзм
  
 0.4%
атеїсти
  
 4.3%
Свідки Єгови
  
 2%
Важко сказати
  
 2.3%
відмова відповідати
  
 0.4%
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
  Портал «Україна»

Наявна статусність

Більшість вірян України в опитуваннях називають себе православними (68,8 %), в різний час від третини до половини визнававали себе вірянами УПЦ-КП, яка посідає тим самим перше місце серед українських церков за чисельністю вірян і є найбільшою релігійною організацією в Україні. На 2018 рік число вірян УПЦ КП становило 45,2 % проти 16,9 % для УПЦ МП.За статистикою 67,9 % громадян України — вважають себе вірянами. При цьому більшість громадян України православні — 62,3 %. Їхня кількість постійно знижується, ще 2014 року було 70,2 % православних.

Міністерство культури та інформаційної політики України надає таку інформацію про чисельність цих двох найбільших конфесій (станом на 01.01.2020): 12410 релігійних оганізацій належать до структури Української православної церкви, 7097 релігійних організацій належать до структури Православної церкви України (ПЦУ). Для проведення богослужінь Українська православна церква у своєму користуванні має 11157 культових та пристосованих під молитовні будівель, зокрема 7804 культових будівель та 3353 приміщень, пристосованих під молитовні. Православна церква України використовує 5299 культових та пристосованих під молитовні будівель: 3673 культові будівлі та 1626 приміщень, пристосованих під молитовні.[2]

У 2018 Україна посіла 11-е місце за релігійністю серед 34 країн Європи[3]. 31 % населення в Україні є дуже релігійним. З них: 22 % населення України (13-е місце) кажуть, що релігія є дуже важливою в їхньому житті; 35 % (9-е) — кажуть, що відвідують релігійні служби щонайменше раз на місяць; 29 % (9-е) кажуть, що моляться щодня; 32 % (13-е) кажуть, що вірять у Бога з абсолютною впевненістю[4].

Конфесійна приналежність українців за опитування Центру Разумкова:
100 % у стовпчику Україна в цілому Захід Центр Південь Схід
Православна Церква (УПЦ МП + ПЦУ) 62,3 46,3 69,9 64,9 64,7
Греко-католицька Церква 9,6 38,2 1,2 0,0 0,2
Римо-католицька Церква 1,2 2,3 1,7 0,4 0,0
Протестантська Церква 1,5 1,9 1,6 2,1 0,8
Буддизм 0,3 0,0 0,4 0,0 0,4
Іслам 0,5 0,0 0,7 0,8 0,6
Юдаїзм 0,1 0,0 0,3 0,0 0,0
Вважаю себе віруючими 67,9 87,7 64,6 54,8 60,6

Християнство

Католицизм

УГКЦ має яскраво виражену географічну особливість — 97% її парафій (понад 3000) зосереджено на Галичині, хоча осередок УГКЦ згідно з правилами Ватикану було перенесено до Києва як столиці України. Головне завдання цієї церкви — проголошення власного патріархату (усі передумови вже виконані), та розбудова громад у центрі та на сході держави через українців галицького походження та православних вірян, котрі бажають перейти в підпорядкування Католицькій церкві.

Частка релігійних громад на 01.01.2010
Римо- і греко-католиків
УГКЦ
РКЦ

Православ'я

У 2018 році 45,2 % православних вважали себе вірянами УПЦ КП, 16,9 % — УПЦ МП, 2,1 % — Української Автокефальної Православної Церкви, а 33,9 % — вважали себе просто православними та не пов'язували себе з конкретною конфесією[5].

Ці конфесії були добре представлені у центрі та на заході України, але мали дуже слабкий вплив на переважно російськомовні схід і південь. Обидві церкви, хоча і вважали себе українськими автокефальними церквами, мали певні труднощі у своєму визнанні Всесвітнім Константинопольським чи Московським патріархатами.

Після проведення Об'єднавчого собору українських православних церков на якому було утворено Православну Церкву України з УПЦ-КП, УАПЦ та колишніх ієрархів УПЦ-МП, отримання нею Томосу про надання автокефального церковного устрою від Константинопольського патріархату та початку процесу визнання іншими помісними автокефальними церквами, через що Московський патріархат пішов на Мінську схизму, канонічний статус юрисдикцій дзеркально змінився, оскільки після визнання недійсним синодального листа від 1686 року Московська патріархія втратила будь-які канонічні права на територію української церкви (а також Литви, Латвії, Молдови та Білорусі).

Станом на травень 2019 79 % відсотків українців вважали себе православними, при цьому найбільше (49 % опитаних) вважають себе вірянами Православної церкви України. До УПЦ (МП) зараховують себе 16 % українців, а 14 % православних українців не визначились із конкретною юрисдикцією.[6]

  • УПЦ (МП) посідає перше місце серед українських церков за чисельністю громад (понад 11.000), що приблизно дорівнює кількості громад ПЦУ та УГКЦ разом взятих. Представлена громадами у майже всіх регіонах України, за винятком Галичини. Водночас на межі 2014—2015 років Донбас був єдиним регіоном України, де явна більшість опитаних громадян (55 %) визнала свою приналежність до УПЦ МП[7]. Хоча формально це й окрема церква, вона перебуває у церковному спілкуванні з Російською православною церквою (тобто не автокефальна у повному сенсі), тому не вважається частиною суспільства за національну.
Частка православних громад за регіонами України

У зв'язку з військовою агресією Росії проти України посилилась тенденція переходу парафіян УПЦ МП під юрисдикцію УПЦ КП як індивідуально, так навіть і цілими парафіями та в різних регіонах України — на Волині, Львівщині, Рівненщині, Тернопіллі, Київщині, Херсонщині, Буковині[8], Вінниччині.[9][10] У період з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Ukraininan Sociology Service на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень провели соціологічне опитування громадян на території України (за винятком Луганської області та Криму) стосовно змін в релігійних уподобаннях українців. За результатами опитування 20 % громадян України вважають Українську православну церкву Московського патріархату релігійним інститутом країни-агресора, який веде в Україні підривну діяльність[7].

100 % у стовпчику[1] Україна в цілому Захід Центр Південь Схід Донбас
Православна Церква України 61,5 71,2 70,5 48,3 48,6 43,8
Українська Православна Церква — Московський Патріархат 17,9 15,1 12,8 17,7 26,4 31,2
Не пов'язують себе із жодним патріархатом, просто православні 16,6 10,3 13,5 27,0 20,5 22,8
Важко сказати 3,5 3,3 2,7 6,1 3,8 2,2
Відмова відповідати 0,4 0,0 0,5 0,9 0,6 0,0


Ставлення до окремих Церков і церковних діячів[1]
100 % у рядку Позитивно Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно Негативно Важко сказати / Відмова Не знаю такого
1. Православної Церкви України 65,3 26,8 5,6 2,2 —
2. Української Православної Церкви Московського Патріархату 24,5 41,1 28,7 5,7 —
3. Української Греко-Католицької Церкви 37,0 50,4 4,8 7,8 —
4. Епіфанія — предстоятеля Православної Церкви України 42,3 39,1 5,0 5,9 7,7
5. Філарета — Почесного Патріарха, очільника Української Православної Церкви Київського Патріархату (до її приєднання до Православної Церкви України) 44,1 35,1 8,2 5,9 6,7
6. Макарія — очільника Української Автокефальної Православної Церкви (до її приєднання до Православної Церкви України) 23,8 38,5 3,6 9,7 24,5
7. Онуфрія — предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату 18,6 40,2 20,9 7,8 12,4
8. Святослава Шевчука — предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви 28,7 40,7 2,9 7,9
Ставлення українців до церков[1]
100 % у рядку Дуже позитивно Скоріше, позитивно Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно Скоріше, негативно Дуже негативно Важко сказати Відмова відповідати Не знаю такого
1. Православної Церкви України 29,2 36,1 26,8 3,5 2,1 2,1 0,1 —
2. Української Православної Церкви Московського Патріархату 8,4 16,1 41,1 14,3 14,4 5,5 0,2 —
3. Української Греко-Католицької Церкви 14,3 22,7 50,4 2,9 1,9 7,7 0,1 —
4. Епіфанія — предстоятеля Православної Церкви України 17,2 25,1 39,1 3,0 2,0 5,9 0,0 7,7
5. Філарета — Почесного Патріарха, очільника Української Православної Церкви Київського Патріархату (до її приєднання до Православної Церкви України) 17,6 26,5 35,1 5,2 3,0 5,9 0,0 6,7
6. Макарія — очільника Української Автокефальної Православної Церкви (до її приєднання до Православної Церкви України) 6,4 17,4 38,5 2,6 1,0 9,5 0,2 24,5
7. Онуфрія — предстоятеля Української Православної Церкви Московського Патріархату 6,6 12,0 40,2 11,2 9,7 7,6 0,2 12,4
8. Святослава Шевчука — предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви 12,4 16,3 40,7 1,7 1,2 7,8 0,1 19,6

Протестантизм

Особливе питання для України — це релігійні громади протестантів, до яких належать як відверто харизматичні церкви, так і велика маса євангельських (баптистських) церков. Щодо кількості громад, то вона сягає понад 8.000 і у більшості областей держави становить до 50 % всіх церковних організацій. До протестантів належать 2,4 % населення України, що становить 1,125 млн осіб. Щотижня відвідують протестантські богослужіння близько 820 тисяч осіб. Це на 30 тисяч більше, аніж в УПЦ МП. Таким чином, більшість вірян протестантських конфесій є активними, що відрізняє їх від решти конфесій.

Частка протестантських громад за регіонами України на 01.01.2010 р.
Всі протестантські деномінації
Баптисти
П'ятдесятники
Харизмати
Адвентисти
Кальвіністи та лютерани

Свідки Єгови

В Україні налічується понад 129 тисяч громадян, які визнали себе Свідками Єгови. Впродовж 2012 року мережа Свідків Єгови зменшилась на 5 одиниць і складала на початок 2013 року 1091 згромадження, що становило 10,3 % протестантських громад або 2,9 % релігійних громад України. З 2009 року, коли їхня присутність на території України становила 1106 організацій або 3,2 % від всіх релігійних організацій держави, за останні 4 роки припинили свою діяльність як юридичні особи 15 релігійних організацій, що становить 1,4 % від'ємного показника приросту. На початок 2013 року в структурі церкви діяв 1 центр та 1090 первинних осередків (1899 священнослужителів, в тому числі 18 іноземців), функціонували 174 недільні школи[11].

Частка громад Свідків Єгови по регіонах на 01.01.2010)


Іслам
Частка мусульманських громад по регіонах на 01.01.2010)

Детальніше: Іслам в Україні

Юдаїзм

Юдаїзм представлений на території України 309 релігійними організаціями, що складає 17,1 % мережі релігійних організацій національних меншин або 0,8 % релігійної мережі держави. На початок 2009 року кількість юдейських релігійних організацій становила 292 одиниці або 0,8 %. релігійної мережі держави. Приріст кількості юдейських релігійних організацій у 2008—2012 роках 4 роки становив 17 одиниць, а у 2012 році — 3 одиниці або 0,9 %, що є нижчим від загальнодержавного (1,4 %) показника приросту за 2012 рік. Загалом, в юдейському сегменті функціонують згромадження об'єднані чотирма центрами. Зокрема, Об'єднання юдейських релігійних організацій України представлене 89 структурами, в тому числі 1 центром, 84 громадами (49 священнослужителів, в тому числі 14 іноземців), 2 духовними навчальними закладами (19 слухачів), 17 недільними школами, 4 періодичними друкованими виданнями. Всеукраїнський конгрес юдейських релігійних організацій має 14 релігійних організацій, з яких 1 центр, 1 управління, 11 громад (7 священнослужителів, в тому числі 6 іноземців), 1 духовний навчальний заклад (19 слухачів), 8 недільних шкіл, 2 періодичних видання. Об'єднання хасидів Хабад Любавич юдейських релігійних організацій України має 124 релігійні організації, в тому числі 1 центр, 9 обласних управлінь, 107 громад (90 священнослужителів, в тому числі 56 іноземців), 4 духовні навчальні заклади (175 слухачів), 44 недільних шкіл, 18 періодичних видання. Релігійні організації прогресивного юдаїзму нараховують у своєму складі 52 організації, з яких 1 центр, 1 управління, 50 громад (26 священнослужителів, в тому числі 2 іноземці), 9 недільних шкіл, 2 періодичні видання. Інші юдейські релігійні організації об'єднують 30 громад (18 священнослужителів, в тому числі 3 іноземці), діє 7 недільних шкіл та 2 періодичних релігійних видання[12].

Політичні погляди вірян

У питанні пріоритетів зовнішньополітичної діяльності України релігійні громадяни виступають за прозахідний напрямок: відносини з державами ЄС вважають пріоритетними 31,5 % вірян і лише 22,9 % невірян. І навпаки, відносини з Росією вважають пріоритетними 29,2 % невірян проти 23,8 % вірян (дані опитування Центру ім. О. Разумкова).

Географічне поширення релігії

Географічне поширення релігії в Україні неоднорідне. 34,5 відсотка (або 11642 громад) релігійних громад розташовано у західному регіоні України, 23 відсотки (або 7762 громад) розташовані у центральному регіоні, 17,3 відсотка (або 5853 громад) розташовано у південному регіоні та лише 9,3 відсотка (або 3138 громад) розташовано у східному регіоні[13].

Кількість релігійних громад за областями:

№ п/пРегіонНаселення
(на 01.04.2010)[14]		Кількість населення
на одну громаду		Кількість громад
(1 січня 2010)[15]		ДокладнішеКількість громад
(1 січня 2019)[16]
Автономна республіка
Крим19645449752014докладніше1360[17]
Області
1 Вінницька область16479058351974докладніше2158
2 Волинська область10366857041472докладніше1619
3 Дніпропетровська область335035128661169докладніше1477
4 Донецька область445772728301575докладніше1784
5 Житомирська область12838609791311докладніше1541
6 Закарпатська область12451737101753докладніше1875
7 Запорізька область18085811941932докладніше1107
8 Івано-Франківська область138034410821276докладніше1354
9 Київська область172038710791594докладніше1846
10 Кіровоградська область10160831595637докладніше782
11 Луганська область23059823091746докладніше832
12 Львівська область25475009032821докладніше3114
13 Миколаївська область11878671692702докладніше773
14 Одеська область238894719891201докладніше1295
15 Полтавська область14965921498999докладніше1153
16 Рівненська область11517487951449докладніше1566
17 Сумська область11692691584738докладніше591
18 Тернопільська область10875636541663докладніше1757
19 Харківська область27640073383817докладніше992
20 Херсонська область10918771230888докладніше950
21 Хмельницька область13322837671737докладніше1908
22 Черкаська область129282710381246докладніше1405
23 Чернівецька область9039717481208докладніше1301
24 Чернігівська область11068341231899докладніше977
Міста що мають спеціальний статус
1 Київ27859763333836докладніше1005
2 Севастополь3804583280116докладніше127[17]
Разом4590534114453175935162(+1487)

Державна регуляторність

1 жовтня 2020 року в структурі Секретаріату Кабінету міністрів України створено відділ у справах релігій, на який покладено відповідальність за розгляд на урядовому рівні усіх питань, пов'язаним з діяльністю наявних релігійних організацій держави.[18]

Див. також

Примітки
  2. МКІП: число релігійних громад ПЦУ становить понад 7 тисяч, УПЦ (МП) – майже 12 з половиною. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 11 серпня 2021.
  3. свідчить дослідження, оприлюднене американським дослідницьким центром Pew
  4. Соціологи: Україна посідає 11-е місце за релігійністю серед країн Європи.
  5. 45% опитаних українців відносять себе до УПЦ КП, 17% — до УПЦ (МП) » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Процитовано 18 вересня 2018.
  6. Конфесійна структура і створення Православної Церкви України: травень 2019. kiis.com.ua. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
  7. Как война изменила религиозные взгляды украинцев. Инфографика. Агрессия России на Донбассе пошатнула позиции УПЦ Московского патриархата., сайт «Апостроф», Артем Дехтяренко, 2015-04-9
  8. На Буковине еще два прихода УПЦ (МП) перешли в УПЦ КП, портал «Релігія в Україні», 10.09.2014
  9. «Парад переходів»: УПЦ КП і УПЦ (МП) по-різному трактують зміну юрисдикції парафій, портал «Релігія в Україні», 10.10.2014
  10. В Украине — парад переходов общин УПЦ (МП) в УПЦ КП, портал «Релігія в Україні», 3.09.2014
  11. «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік»(Короткий виклад)
  12. «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік»(Короткий виклад)
  13. Інформаційний звіт Держкомнацрелігій «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2009 рік»
  14. Чисельність населення на 1 квітня 2010 року та середня за січень-березень 2010 року
  15. Звіт про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 01.01.2010 р.
  16. Офіційні дані Державного комітету (департаменту) України у справах релігій
  17. ЗВІТ про мережу церков і релігійних організацій в Україні станом на 1 січня 2013 року (Форма № 1)
  18. У структурі Секретаріату Кабміну утворили відділ, який займатиметься питаннями релігії /РІСУ, 1.10.2020/

Посилання

Література
  • Історія релігії в Україні. У 10 т. Т. 6. Пізній протестантизм в Україні (п'ятидесятники, адвентисти, Свідки Єгови) / за ред. П. Яроцького. − К. ; Дрогобич: Вид. Сурма С., 2008. − 630 с. : табл. − Бібліогр. : с. 627−630 (114 назв). − ISBN 978-966-96945-36-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.