Атібе

Атібе (Атіба) Атобателе (д/н 1859) — 35-й алаафін (володар) держави Ойо в 18371859 роках. На деякий час припинив розпад держави, заснував нову столицю та успішно протистояв тиску халіфату Сокото.

Атібе
Правління 18371859
Попередник Олуеву
Наступник Аделу
Біографічні дані
Народження невідомо
Смерть 1859
Аго-Ойо

Життєпис

Син алаафіна Абіодуна. Був досить малим, коли 1789 року помер батько. Згодом брав участь у боротьбі за владу. 1837 року стає новим правителем Ойо. На цей час держава перебувала в занепаді після невдалих війн з халіфатом Сокото та внаслідок постійних повстань провінцій.

Намагаючись зберегти рештки держави Атібе 1838 року вирішив перенести столицю до Аго-Ойо (Нового Ойо). За іншою версією його він заснував 1830 року, де був місцевим оба (правителем). Зумів об'єднати навколо себе південні райони колишньої імперії. Дві головних посади в державі — головнокомандуючого (ареон-канкафо) та голови державної ради (басоргуна) віддав могутнім військовим вождям — правителям міст-держав Іджає і Ібадан відповідно. Ці держави отримали статус провінцій.

Втім війна проти Сокото та емірату Ілорін була невдалою. Було втрачено місто Ігбоміна. Також Іджеша, Екіті та Акоко опинилися під загрозою, а області Огбомосо, Еде, Іво були атаковані, Огогбо було захоплено загонами емірату Ілорін.

До 1840 року війська Ібадану розгромили і відтіснили воїнів загони мусульман до Ілріна, але не змогли взяти місто. Також вдалося захистити священне місто Іфе від спроби мусульман захопити та пограбувати його. 1844 року між Іджає і Ібаданом стався конфлікт за вплив на алаафіна, відомий як війна Батедо.

Разом з тим внаслідок зусиль Великої Британії та Франції зменшуються обсяги работоргівлі, що завдало фінансового удару по Ойо.

1857 року під тиском Великої Британії мусив заборонити работоргівлю. Атібе помер у 1859 році. Йому спадкував син Аделу.

Джерела

  • David D. Laitin. Hegemony and Culture: Politics and Change Among the Yoruba. University of Chicago Press, 1986. ISBN 9780226467900.
  • Paul E. Lovejoy (2004). Slavery on the frontiers of Islam. Markus Wiener Publishers. p. 55ff. ISBN 1-55876-329-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.