Іфе

326 тисяч мешканців (2004). Вузол шосейних доріг. Пункт збору какао-бобів. Торговий центр сільськогосподарського району. Підприємства з виробництва пальмової олії, лісопиляння. Ремесла (ковальське і гончарство, ткацтво та ін.). Університет (заснований в 1961). Музей Іфе. Поблизу Іфе — видобування золота.

Бронзова скульптура голови правителя Іфе 12 ст., Британський музей

Теракотова скульптура
цивілізації Іфе. 12-14 ст.

Іфе — один з найважливіших осередків давньої цивілізації в Західній Африці. У 12-19 ст. Іфе — місто-держава народу Йоруба. Досі йоруба шанують Іфе як свою прабатьківщину. Засновники династій, що правили в Ойо і Беніні були вихідцями з Іфе. Періодичні дослідження Іфе проводилися з 1908 року, систематичні розкопки — з 1953 року.

Розквіт художньої культури Іфе, мабуть, пов'язаної в своїх витоках з культурою Нок, відноситься до 12-14 ст. Знайдені в місті Іфе скульптури з бронзи і теракоти здобули світову популярність. Досконалістю і красою пластичних форм відрізняються теракотові голови, що ставилися на вівтарі для жертвоприношень. М'яко модельовані обличчя вражають тонкістю фактурних нюансів. Велика монументальність і узагальненість трактування властиві бронзовим головам, зображує богів і володарів Іфе. Нарядні головні убори і татуювання на обличчях надають їм певну декоративність. Не менш виразні бронзові напівфігури (мабуть, царів Іфе), у яких пружна пластичність і гармонійні пропорції поєднуються з багатством орнаментальних прикрас. Багатий і різноманітний світ пластичних образів (боги йорубанского пантеону, обожнені царі — «вони»), створені безіменними художниками Іфе, мабуть, служив своєрідним оформленням обрядів жертвоприношень на честь предків. Бронзова скульптура Іфе справила великий вплив на розвиток художньої культури Беніну. Деякі пам'ятники з каменю належать до більш раннього часу. Серед них Опа Ораньян («жезл Ораньяна» — могутнього воїна і сина засновника Іфе — Одудуа) — гранітний стовп заввишки 5,16 м.

Крім того, у районі Іфе знайдено (1953, 1957) понад 30 тисяч фрагментів керамічних виробів. Після європейського завоювання культура залізної доби Іфе занепала.

У місті Іфе, який сьогодні звуть Іле-Іфе (сім'я любові), знаходиться відомий храм Оке Іташе, він стоїть на священному пагорбі. За легендами, він був побудований Орунміла і в ньому служать 16 жерців — хранителів Оду.

• Ольдерогге Д. А., Искусство народов Западной Африки в музеях СССР,.1. — М.,1958;
• Дэвидсон Б., Новое открытие древней Африки, пер. с англ., М., 1962;
• Underwood L., Bronzes of West Africa, L., 1949.
• Frobenius L., The voice of Africa, v. 1—2, L., 1913;
• An introduction to the art of lfe, Lagos, 1955;
• Willett F., lfe and its archaeology, «Journal of African History», 1960, v. 1, № 2, p. 231—48;
• Willett F., lfe in the history of West African sculpture, [L., 1967].

• Іфе у Великій радянській енциклопедії. М.: Советская энциклопедия. 1969—1978. (рос.)
• Іфе у Радянській історичній енциклопедії. М.: Советская энциклопедия . Под ред. Е. М. Жукова. 1973—1982. (рос.)
• Іфе в Енциклопедичному словнику. Энциклопедический словарь. 2009. (рос.)
• Серце традиції Йоруба. (рос.)

• Релігійні вірування, міфологія та мистецтво Західної й Центральної Африки (укр.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Іфе і Бенін. (рос.)
• Николай Николаевич Непомнящий. «Сто великих тайн Древнего мира». Африка. Цивилизация Ифе. (рос.)