Атіс (персонаж Енеїди)

Атіс (лат. Atys) — персонаж поеми Вергілія «Енеїда». Товариш Асканія та пращур римського роду Атіїв, з якого походила Атія — матір імператора Октавіана Августа.

Атіс згадується у п'ятій главі «Енеїди», де описуються Троянські ігри — змагання підлітків-вершників. Він зображений ватажком однієї з трьох турм, поряд з Асканієм та Пріамом, сином Політа. Атіс названий товаришем Асканія та пращуром рода Атіїв[1].

Німецький дослідник Конрад Трібер вважав, що Атіс був включений до поеми, щоб підвищити престиж плебейського роду Атіїв, з якого походила Атія Бальба — матір імператора Октавіана Августа. Іншим прикладом такого прославлення, було включення Атіса Сільвія до списку царів Альба-Лонги[2].

Дослідник Луїс Фельдман розглядаючи образ Асканія в Енеїді вказав, що під час доросління хлопчик повинен був заводити друзів. Тому Вергілій для реалістичності і ввів образ дитячого товариша Асканія[3]. Товариські стосунки Атіса та Асканія повинні булі символізувати близькість родів Юліїв та Атіїв[4].