Ауксини
Аукси́ни або авкси́ни[1] (від грец. αὐξάνειν — рости) — речовини, що утворюються в рослинах в дуже малих кількостях і мають високу фізіологічну активність.
Ауксини відіграють в житті рослин велику роль, впливаючи на процеси обміну речовин, що лежать в основі росту й розвитку; їх називають «гормонами росту» або «фітогормонами».
Ауксини нагромаджуються в ростучих частинах рослин і сприяють надходженню в них поживних речовин та води. Найбільш вивченим ауксином, який одержано також синтетичним шляхом, є гетероауксин (індол-3-оцтова кислота C10H9O2N). Гетероауксин та його хімічні аналоги застосовують в рослинництві для посилення коренеутворення у живців деревних порід, для обробки коріння дорослих дерев і чагарників при їх пересаджуванні, для одержання плодів без насіння, для запобігання опаданню зав'язей і плодів тощо.
Фізіологічну дію ауксинів вивчав український ботанік М. Г. Холодний.
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Лутова Л. А. Генетика развития растений / С.Г. Инге-Вечтомов. — Санкт-Петербур, 2011. — С. 432. — ISBN ISBN 978-5-94869-104-6.
- Безуглова О. С. Ауксины. Удобрения и стимуляторы роста.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- Український правопис: редакція 2019 року. Українська національна комісія з питань правопису. 2019.