Чагарник

Чагарни́к — 1) те саме, що кущ; 2) ландшафт, де панівною формою рослинності є кущі.

Типовий чагарниковий ландшафт (англ. heath) на узбережжі Нового Південного Уельсу, Австралія.

Криволісся та зарості чагарників ялівцю сибірського на верхній межі лісу в Чорногорі

Степова балка. Терновник

Чагарники як ландшафт бувають як перехідними угрупованнями в сукцесійних рядах (наприклад, між трав'янистою лукою та лісом), так і сталим (клімактеричним) ландшафтом. В останньому випадку такі ландшафти характерні для географічних зон з невеликою (як порівняти з лісами) кількістю опадів та, звичайно, жарким кліматом.

Типовими чагарниковими ландшафтами, що займають великі площі, є австралійський скреб (англ. scrub) та ландшафти Казахського дрібносопочника.

В Україні природні (первинні) чагарникові угруповання поширені в субальпійському поясі Карпат, де поряд з криволіссями вони утворюють характерні зарості ялівцю сибірського та деяких інших чагарникових видів. К. А. Малиновський[1] в типі деревно-чагарникової рослинності високогір'я Українських Карпат виділяє шість підтипів: хвойних чагарників, листяних літньозелених чагарників, листяних вічнозелених чагарників, плагіотропних літньозелених чагарничків, плагіотропних листяних вічнозелених чагарничків та ортотропних листяних літньозелених чагараничків, всього 23 корінні асоціації у межах формацій сосни гірської, ялівцю сибірського, вільхи зеленої, рододендрона східнокарпатського, чорниці, лохини, верб трав'яної і Китайбеля, наскельниці лежачої і дріади восьмипелюсткової[2].