Аукштайтський національний парк

Аукштайтський національний парк (лит. Aukštaitijos nacionalinis parkas) національний парк на північному сході Литви, за 100 км на північ від Вільнюса. Є найстарішим з литовських національних парків, був заснований 1974 року. Первинно мав назву Національного парку Литовської РСР та був першим подібним парком республіки. 1991 року були засновано ще 4 парки й усі вони були названі за етнографічними назвами регіонів Литви, тоді парк й отримав назву від назви регіону Аукштайтія.

Аукштайтський національний парк
Aukštaitijos nacionalinis parkas
Категорія МСОПII (Національний парк)
55°20′38″ пн. ш. 26°03′25″ сх. д.
Розташування:  Литва
Аукштота
Найближче місто: Ігналіна
Площа: 40 574 гектарів
Заснований: 1974
Вебсторінка: aparkai.lt
Країна  Литва
Дата створення: 1974

 Аукштайтський національний парк у Вікісховищі

Площа парку становить 405,7 км². Близько половини всієї території парку розташовано у межах Ігналінського району, решта території розподілена між Утенським і Швянченіським районами. Близько 2,1 % території є суворо охоронною зоною. Доступ до тієї зони можливий лише у супроводі працівника парку.

Природа

Озеро Лушяй

Флора парку налічує 64 види рослин, 8 видів грибів, 48 видів птахів, які занесено до Червоної книги Литви. Аукштайтський національний парк відомий своїм біорозмаїттям — 59 % усіх видів рослин, що зустрічаються у Литві, ростуть у парку, що займає менше 1 % території країни. Понад 70 % території парку вкрито лісами, основна маса яких є сосновими насадженнями. Вік деяких дерев перевищує 200 років.

На території парку розташовано 126 озер, більшість з яких поєднуються струмками та невеликими річками. Озера займають 59,30 км² (15,5 % території парку). В тому числі на території парку розташовано найбільше з литовських озер Кретуонас (8,29 км²), та найглибше — озеро Таураньяс (60,5 м). 14 озер мають площу поверхні понад 1 квадратний кілометр кожне, площа поверхні ще 6 озер становить від 0,5 до 1 км², 35 озер — від 5 до 50 гектарів. Решта озер менші за розмірами, деякі з них поступово перетворюються на болота. Озеро Балуошас має 7 островів, на одному з яких є власне озерце. З того озерця витікає струмок, що впадає в Балуошас — це єдине озеро в озері у Литві. Озера мають популярність серед тих, хто шанує водний туризм на каяках. Нині інфраструктура для водного туризму достатньо розвинута.

Найбільша річка парку Жеймяна (довжина русла на території парку складає 22 км, загальна довжина сягає 114 км), що впадає до річки Няріс. Усі річки й озера парку належать до басейну Жеймяни.

Один з найбільш мальовничих видів національного парку відкривається з пагорба Ладакальніс, звідки видно шість озер. Його висота становить 175 метрів над рівнем моря. Пагорб є пам'яткою природи.

Села

Млин у селі Гінучай

На території парку розташовано 116 сіл, у яких постійно проживають близько 2300 осіб. Перші села згадуються з XIV століття (перша згадка у письмових джерелах про столицю Литви Вільнюс датована 1323 роком).

Найвідомішим із тих сіл є Палуше, де розміщується адміністрація парку. Окрім того село відоме завдяки храму, збудованому 1750 року. Він вважається найстарішою дерев'яною церквою Литви та був зображений на банкноті номіналом в 1 лит. Найстарішим селом на території парку є Стріпейкяй, нині відоме завдяки унікальному музею бджільництва. Ще одне село Гінучай — приваблює туристів розташованим у ньому млином XIX століття. Найбільш населеним селом є Калтаненай, у якому проживають 300 жителів.

У селі Шумінай 1972 року було знято фільм про національного народного героя Тадас Блінда. Те і ще п'ять інших сіл було оголошено пам'ятками архітектури.

Археологія

Знахідки археологів вказують на те, що територія, де нині розташований Аукштайтський національний парк, була заселена близько 9 тисячоліття до н. е. Більше знахідок належить до 3 тисячоліття до н. е. На території парку було знайдено 45 поховань, що датуються IV-XII століттями. Місцеві поховання налічують до 400 курганів (зазвичай до кількох метрів у діаметрі, найбільший — 20 метрів). Кургани зазвичай оточені кільцем каменів або мілкими канавами. Людей ховали разом із речами, які вони могли б використовувати у загробному житті — ювелірні вироби, інструменти, зброя, навіть коней. Також на території парку віднайдено 11 городищ.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.