Аурел Цикляну

Аурел Цикляну (рум. Aurel Țicleanu, нар. 20 січня 1959, Теліуку-Інферіор) — румунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Аурел Цикляну
Аурел Цикляну
Особисті дані
Народження 20 січня 1959(1959-01-20) (63 роки)
  Теліуку-Інферіор, Румунія
Зріст 177 см
Громадянство  Румунія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1976–1985 «Університатя» (Крайова) 232 (10)
1985–1989 «Спортул Студенцеск» 105 (11)
1989–1991 «Олімпіакос» (Нікосія) 41 (15)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1979–1986 Румунія 44 (2)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1991–1992 УТА (Арад)
1992–1994 «Оцелул»
1994 «Університатя» (Крайова)
1994–1995 Румунія U-21
1995–1996 «Евагорас Пафос»
1996–1997 «Рокар» (Бухарест)
1997–1999 МАС (Фес)
1999–2000 «Астра» (Плоєшті)(помічник)
2000 «Оцелул»
2001–2002 «Тракторул» (Брашов)
2002 МАС (Фес)
2002 «Партизані»
2002–2003 «Динамо» (Тирана)
2003 «Люшня»
2003–2004 МАС (Фес)
2004 «Хассані» (Агадір)
2006–2008 «Аль-Сахель» (Кувейт)
2008 «Аль-Джахра»
2009–2010 «Аль-Сахель» (Кувейт)
2010 «Університатя» (Крайова)
2011 «Університатя» (Крайова)
2011 «Охуд»
2012 «Ат-Тадамун»
2013 «Корона» (Брашов)
2013 «Брашов»
2016 «Катар СК»
2018–2019 Румунія U-17
Звання, нагороди
Нагороди

Почесний громадянин Крайовиd (2003)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Університатю» (Крайова), з якою став дворазовим чемпіоном Румунії та чотириразовим володарем Кубка Румунії, а також національну збірну Румунії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи 1984 року.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Металургістул» з містечка Саду. 1976 року Цикляну потрапив до клубу «Університатя» (Крайова) і 25 травня 1977 року дебютував за першу команду у грі чемпіонату проти «Корвінула» (0:1)[1]. Всього провів у команді дев'ять сезонів, взявши участь у 232 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Університаті», був основним гравцем команди і став дворазовим чемпіоном Румунії та чотириразовим володарем Кубка Румунії. Окрім того він дійшов з клубом до півфіналу Кубка УЄФА у сезоні 1982/83, де команда вибула лише через правило виїзного голу від лісабонської «Бенфіки» (1:1, 0:0).

1985 року Цикляну перейшов у столичний «Спортул Студенцеск» і відіграв за бухарестську команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Спортула» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди і у сезоні 1985/86 став з командою віце-чемпіоном Румунії, що є найкращим результатом клубу в історії.

Завершив ігрову кар'єру у кіпрській команді «Олімпіакос» (Нікосія), за яку виступав протягом 1989—1991 років.

Виступи за збірну

29 серпня 1979 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії в товариській грі проти Польщі (0:3)[2].

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1984 року у Франції. На турнірі він зіграв у матчах проти Іспанії (1:1) та ФРН (1:2), в обох випадках заміняючи Маріна Драгню у другому таймі, а його збірна не подолала груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 44 матчі, забивши 2 голи[3].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1991 року, очоливши тренерський штаб клубу УТА (Арад) з другого дивізіону.

Влітку 1992 року став головним тренером вищолігової команди «Оцелул» і тренував команду з Галаца два сезони. Надалі тренував румунські команди «Університатя» (Крайова), «Рокар» (Бухарест), кіпрський «Евагорас Пафос» та молодіжну збірну Румунії[4].

У 1997 році Цикляну був спортивним директором «Брашова», перш ніж у цьому ж році став головним тренером «Рокара» (Бухарест), який грав у другому дивізіоні. Через кілька місяців його звільнили з «Рокара» і він поїхав до Марокко, де тренував МАС (Фес).

У 1999 році Аурел повернувся до Румунії і працював помічником Костіке Штефенеску в «Астрі» (Плоєшті), після чого Цикляну 2000 року недовго знову тренував «Оцелул», а у сезоні 2001/02 очолював «Тракторул» (Брашов) з другого дивізіону.

2002 року Цикляну знову відправився за кордон, де очолював марокканські МАС (Фес) та «Хассані» (Агадір), албанські клуби «Партизані», «Динамо» (Тирана)[5] та «Люшня», а також кувейтські команди «Аль-Сахель» (Кувейт)[6] та «Аль-Джахра»[7].

У сезоні 2010/11 двічі очолював «Університатю» (Крайова)[8], але команда виступала вкрай невдало і за підсумками того сезону вилетіла з вищого дивізіону і була відсторонена від змагань.

5 липня 2011 року Цикляну очолив саудівський клуб «Охуд» з Медіни[9], але був звільнений у середині грудня 2011 року, незабаром після чого румунський спеціаліст підписав контракт з кувейтським клубом «Ат-Тадамун»[10].

На початку 2013 року Цикляну разом із однодумцями займався створенням нового клубу «КС Університатя» (Крайова), а у квітні 2013 року вирішив прийняти запрошення клубу другого румунського дивізіону «Корона» (Брашов)[11] і за підсумками сезону 2012/13 вивів клуб до Ліги І, але контракт з Аурелем не був продовжений у червні 2013 року[12]. Натомість 19 серпня 2013 року Цикляну очолив іншу команду міста з першого дивізіону, «Брашов»[13], однак через розбіжності з керівництвом клубу був звільнений 23 вересня 2013 року після трьох ігор[14].

Згодом протягом 2014—2016 років Цикляну був керівником скаутського відділу Федерації футболу Румунії, а у червні 2016 року обійняв посаду головного тренера клубу «Катар СК», змінивши Себастьяна Лазароні. Наприкінці року він покинув клуб.

У лютому 2018 року він став наступником Соріна Колчага на посаді тренера юнацької збірної Румунії U-17, головним тренером якої Аурел Цикляну був до 2019 року.

Титули і досягнення

Як гравця
«Університатя» (Крайова): 1979/80, 1980/81
«Університатя» (Крайова): 1976/77, 1977/78, 1980/81, 1982/83

Як тренера
«Динамо» (Тирана): 2003/04

Примітки
  1. Aurel ȚICLEANU. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 27 липня 2021.
  2. Poland vs Romania, 29 August 1979. eu-football.info (англ.). Процитовано 27 липня 2021.
  3. Aurel Țicleanu - International Appearances. www.rsssf.com. Процитовано 27 липня 2021.
  4. „M-au curăţat!“. www.old.monitorulexpres.ro. Процитовано 27 липня 2021.
  5. Ticleanu steps down at Dinamo | Inside UEFA. UEFA.com (англ.). 22 квітня 2003. Процитовано 27 липня 2021.
  6. Sport Total FM | Stiri | News - EXCLUSIV / Ticleanu: "Ma intorc la Sahel, in Kuweit". web.archive.org. 23 вересня 2009. Процитовано 27 липня 2021.
  7. Aurel Ticleanu, pe urmele lui Balaci si Lung. GAZETA de SUD (ro-RO). 30 November 1. Процитовано 27 липня 2021.
  8. Haos în Bănie! Țicleanu și-a dat demisia înainte de meciul cu Dinamo!** Culisele rupturii dintre tehnician și patron. Prosport (рум.). 7 травня 2011. Процитовано 27 липня 2021.
  9. EXCLUSIV** Alungat de Mititelu, omul bun la toate de la Craiova a ajuns în Liga a II-a din Arabia Saudită!. Prosport (рум.). 6 липня 2011. Процитовано 27 липня 2021.
  10. Au lasat zapada pentru nisipul arabilor! Ticleanu si Geolgau vor antrena in Kuwait!. Sport.ro (рум.). Процитовано 27 липня 2021.
  11. Țicleanu a lăsat Craiova pentru Corona și începe treaba cu un derby:** "Merge în deplasarea de la Timișoara" Ce poate face antrenorul din vară:. Prosport (рум.). 4 квітня 2013. Процитовано 27 липня 2021.
  12. Ţicleanu pleacă de la Corona, Nae Manea va fi antrenor principal: "Vom încropi cît mai repede un lot de jucători". GSP (рум.). Процитовано 27 липня 2021.
  13. Aurel Țicleanu și Robert Ilyeș au semnat contracte până la finalul sezonului cu FC Brașov. Prosport (рум.). 19 серпня 2013. Процитовано 27 липня 2021.
  14. Pelici, prezentat oficial la Brașov: "E cea mai valoroasă echipă cu care am lucrat, sper să profit de șansă". Prosport (рум.). 23 вересня 2013. Процитовано 27 липня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.