Себастьян Лазароні

Себастьян Лазароні (порт. Sebastião Lazaroni, нар. 25 вересня 1950, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футбольний тренер. Футбольний тренер року в Південній Америці (1989). Зі збірною Бразилії — володар Кубка Америки.

Себастьян Лазароні
Себастьян Лазароні
Особисті дані
Народження 25 вересня 1950(1950-09-25) (71 рік)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Громадянство  Бразилія
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1984–1986 «Фламенго»
1987–1988 «Васко да Гама»
1988 «Аль-Аглі»
1988 «Греміо»
1989 «Парана»
1989–1990 Бразилія
1990–1992 «Фіорентина»
1992 «Аль-Хіляль»
1992–1993 «Барі»
1993 «Леон»
1994 «Васко да Гама»
1996–1997 «Фенербахче»
1999 «Шанхай Шеньхуа»
2000 Ямайка
2000–2001 «Ботафогу»
2001–2002 «Йокогама Ф. Марінос»
2003–2004 «Аль-Арабі»
2004–2005 Ямайка
2005 «Жувентуде»
2006 «Трабзонспор»
2007–2008 «Марітіму»
2008–2011 «Катар СК»
2011 Катар
2012–2014 «Катар СК»
2015–2016 «Катар СК»

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра тренера

До початку своєї тренерської кар'єри Лазароні виступав на позиції воротаря в декількох аматорських клубах Бразилії. У 1985 році очолив «Фламенго», спочатку як виконувач обов'язків після відставки Маріо Загалло, а потім і в статусі головного тренера. У 1986 році привів команду до перемоги в Лізі Каріока. На наступний рік він очолив «Васко да Гама» з якої двічі добивався чемпіонства в цьому турнірі. З березня по травень 1988 року керував саудівським клубом «Аль-Аглі»[1], після чого повернувся у Бразилію, ставши наставником «Греміо».

У 1989 році напередодні Кубку Америки був призначений на пост головного тренера національної збірної Бразилії. У збірній Себастьян Лазароні спробував ввести позицію ліберо[2]. У липні 1989 року під його керівництвом збірна Бразилії виграла Кубок Америки, не програвши по ходу турніру жодного матчу і пропустивши всього один м'яч. У відбіркових матчах до чемпіонату світу 1990 року в Італії бразильці двічі розгромили збірну Венесуели[3], а у матчі з чилійцями їм була присуджена технічна перемога через відмову суперника продовжувати матч[4]. На самому чемпіонаті світу збірна Бразилії обіграла усіх суперників на груповому етапі, а в 1/8 фіналу поступилася з мінімальним рахунком Аргентині[5]. Після цієї невдачі Бразильська конфедерація футболу прийняла рішення відправити головного тренера у відставку. Лазароні залишився в Італії, уклавши контракт з «Фіорентиною», проте ніяких успіхів досягти не зміг, і по ходу сезону 1991/92 був звільнений зі свого поста.

Себастьян Лазароні 2011 року під час роботи зі збірною Катару.

У січні 1993 року знову відправився в Саудівську Аравію в клуб «Аль-Хіляль», але пропрацював там лише півроку[1]. Влітку того ж року прийняв на себе керівництво клубом з італійської Серії B «Барі», з яким зміг вийти в 1/8 фіналу Кубку Італії, де поступився «Торіно». Після цього Лазароні повернувся в Америку, де очолював спочатку мексиканський «Леон» і знову бразильську «Васко да Гаму».

У 1996 році після дворічної перерви в роботі був запрошений в турецький «Фенербахче». Разом з командою в 1997 році посів третє місце у чемпіонаті Туреччини. А 30 жовтня 1996 року Себастьян став співавтором історичного результату. В цей день англійський «Манчестер Юнайтед» приймав на «Олд Траффорд» «Фенербахче» і поступився з рахунком 0:1. Ця поразка стала для нього першою домашньою невдачею в єврокубках більш ніж за сорок років[6].

Потім Лазароні працював в китайському «Шанхай Шеньхуа», бразильських «Ботафого» та «Жувентуде», кувейтському «Аль-Арабі», японському «Йокогама Ф. Марінос» та збірної Ямайки.

У 2006 році знову повернувся до Туреччини, очоливши «Трабзонспор», однак значущих результатів з ним не домігся. У вересні в першому раунді Кубка УЄФА турки поступилися іспанській «Осасуні». У невдалому старті в національній першості і Кубку УЄФА керівництво клубу зробило винним головного тренера, у зв'язку з чим він був звільнений[7].

У липні 2007 року Себастьян перебрався в Португалію, очоливши «Марітіму». Під його керівництвом клуб виступав досить успішно, посівши п'яте місце у чемпіонаті і пробившись у Кубок УЄФА, проте Лазароні покинув команду, прийнявши вигідну пропозицію від керівництва «Катар СК». Разом з командою він виграв Кубок Наслідного принца Катару.

7 серпня 2011 року був призначений футбольною асоціацією Катару на пост головного тренера національної збірної, замість відправленого у відставку Милована Раєваця[8], але зрештою звільнився через чотири місяці внаслідок невдалого виступу на домашніх Панарабських іграх, де катарці не зуміли вийти з групи. Його робота командою закінчилася двома перемогами, п'ятьма нічиїми та двома поращками. Він був офіційно звільнений 3 січня 2012 року.

Після цього Лазароні ще двічі керував клубом «Катар СК» у 2012—2014 та 2015—2016 роках. Його третій прихід закінчився розчаруванням, і він був звільнений у травні 2016 року.

Титули і досягнення
«Фламенго»: 1986
«Васко да Гама»: 1987, 1988
«Йокогама Ф. Марінос»: 2002
  • Володар Кубка наслідного принца Катару (1):
«Катар СК»: 2009
  • Володар Кубка Зірок Катару (1):
«Катар СК»: 2014
Бразилія: 1989:

Особисті

Примітки
  1. Себастьян Лазароні на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
  2. Napoleão, Antônio Carlos; Assaf, Roberto (2006). Seleção Brasileira 1914-2006. São Paulo: Mauad X. с. 335. 85-7478-186-X. (порт.)
  3. 1990 FIFA World Cup Italy. Preliminaries. Results. South American Zone Офіційний сайт FIFA (англ.)
  4. Рівалдо і не думає каятися «Радянський спорт», Ігор Гольдес, 11 червня 2002
  5. Brazil — Argentina 0-1. Match report Офіційний сайт FIFA, 24 червня 1990 (англ.)
  6. United's record ended by Bolic «theindependent», Гленн Мур, 31 жовтня 1996 (англ.)
  7. Dogan ersetzt Lazaroni «Kicker.de», 7 вересня 2006 (нім.)
  8. Qatar hires Lazaroni as new head coach[недоступне посилання з травня 2019] Офіційний сайт «Катар СК», 7 серпня 2011 (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.