Афанасій Печерський

Преподобний Афанасій відзначався строгістю і святістю життя. Одного разу, у стані нервового виснаження, зомлів і два дні пролежав бездиханним, так що братія вважала його померлим. Коли ігумен з братією третього дня прийшли до нього в келію, щоб підготувати тіло до поховання, то знайшли Афанасія живим. Святий сидів і плакав. На всі питання він відповідав тільки так: «Рятуйтесь, майте у всьому послух до ігумена, кайтеся щогодини, моліться Господу нашому Ісусу Христу, Пречистій Його Матері і преподобним Антонію і Феодосію, аби закінчити добре життя своє тут. Більш не питайте».[1]

Потім він зачинився у печерному затворі, де прожив 12 років ні з ким не розмовляючи. Після смерті прославився чудотворіннями — від його мощей зцілився інок Вавила. Приставився прп. Афанасій Затвірник у віці 55-60 років.[2]

Життя багатьох ченців Печерського монастиря дістало відображення в гравюрах XVII—XVIII ст. Одним з перших іконографічних портретів прп. Афанасія надрукований у «Патерику Печерському» 1661 р., який зробив гравер Києво-Печерської лаври Ілля. У «Патерику Печерському» 1760 р. також є зображення прп. Афанасія-затвірника.

Мощі преподобного Афанасія спочивають у Ближніх печерах, поряд з мощами Спиридона Проскурника. Від його мощей отримано багато зцілень.

• 11 жовтня — день пам'яті усіх Собору преподобних отців Києво-Печерських, що спочивають в Ближніх печерах (прп. Антонія).
• 15 грудня — Прп. Афанасія Печерського.

• Києво-Печерська лавра
• Києво-Печерські святі

• Словник персоналій Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника^{[недоступне посилання з червня 2019]} — ресурс використано за дозволом видавця.
• Патерик Києво-Печерський