Ахмад Самані

Ахмад ібн Ісмаїл Самані (*احمد بن اسماعیل سامانی, д/н 12 січня 914) — володар (емір) Саманідської держави у 907–914 роках.

Ахмад Самані
Народився невідомо
Помер 12 січня 914(0914-01-12)
Лашкар Гах
·вбито
Національність таджик
Діяльність правитель
Посада емір
Термін 907–914 роки
Попередник Ісмаїл Самані
Наступник Наср II Самані
Конфесія іслам
Рід Саманіди
Батько Ісмаїл Самані
Діти Наср II Самані

Життєпис

Походив з династії Саманідів. Син еміра Ісмаїла. З 900 року був намісником області Гурган у Табаристані, але 901 року його було відозвано внаслідок нездатності протидіяти військам династії Джустанидів, володарем Дейлема. Після цього був намісником в Хорасані, згодом у Реї.

У 907 році, після смерті батька, стає еміром. У 908–909 роках придушив повстання у Самарканді та Реї. У 910 році халіф аль-Муктадір надав Ахмаду права на область Сістан, яка належала Саффаридам. В результаті декількох військових кампаній до 911 року держава Саффарідів була знищена військами Ахмада. Як намісника призначив двоюрідного брата Мансура ібн Ісхака. Тоді ж придушив заколот Себук-ері.

У 912 році відбулося повстання у Сістані на користь Саффаридів, але саманідська армія перемогла бунтівників, захопила їх ватажків, яких страчено у Самарканді. Остаточно покорено цю провінцію 913 року. У 914 році повстали провінції Табарістан та Гурган на чолі із Хасаном ібн Алі. Під час підготовки до його придушення Ахмада Самані було вбито неподалік від Бухари — у Лашкар Гах. Вбивцями були тюркські гвардійці. Владу успадкував син вбитого Наср.

Джерела

  • Frye, R.N. (1975). «The Sāmānids». In Frye, R.N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 136–161. ISBN 0-521-20093-8.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.