Бабенко Ернст Михайлович

Народився 21 жовтня 1937 року в міському селищі Плещеніци Логойського району Мінської області в родині службовців. У 1954 році з відзнакою закінчив середню школу № 2 міста Молодечно.

1954—1959 — студент Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д. І. Менделєєва.

1959—1962 — машиніст газонаддувкі, начальник зміни, заступник начальника пекококсового цеху Челябінського металургійного заводу.

1962—1968 працював старшим науковим співробітником, керівником групи, начальником лабораторії, начальником відділу технологічних лабораторій Державного науково-дослідного інституту електродної промисловості (м Челябінськ). Підготовлена і захищена в МХТИ кандидатська дисертація (1967).

1968—1970 — старший викладач, доцент, завідувач кафедри Новополоцької філії Білоруського технологічного інституту.

1970—1973 — директор Новополоцької філії БТІ.

1974—1976 — ректор Новополоцького політехнічного інституту.[2].

1976—1985 — директор Державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту електродної промисловості Міністерства кольорової металургії СРСР (м. Москва). За безпосередньої участі Э. М. Бабенка були розроблені ефективні способи отримання кам'яновугільних пеків, вуглецевих волокон і цілого ряду композиційних матеріалів, які знайшли своє застосування в оборонній промисловості, зокрема, космічної та авіаційної, і були висвітлені в докторській дисертації (1988).

1985—1987 — заступник генерального директора з науки і нової техніки Всесоюзного об'єднання «Союзуглерод» Міністерства кольорової металургії СРСР (м. Москва). З початком перебудови центральні органи управління поступово втрачають вплив на економічне життя країни. Е. М. Бабенко приймає пропозицію Міністра вищої і середньої освіти БССР М. М. Мєшкова і повертається в Новополоцьк.

1987—1993 працює ректором Новополоцького політехнічного інституту, а після його перетворення (Наказ Міністерства освіти РБ № 115-к від 8.10.1993 р.) очолює в 1993—2003 роках Полоцький державний університет.[3]

Завдяки зусиллям Е. М. Бабенка в 2003 році Полоцькому державному університету був переданий комплекс будівель Полоцького єзуїтського колегіуму, який включений до Державного список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь як унікальний пам'ятник архітектури міжнародного значення[4].

2003—2016 — професор кафедри хімії і технології переробки нафти і газу Полоцького державного університету.

Е. М. Бабенко займається вивченням рідких і твердих продуктів кам'яновугільного походження. Брав участь розробці ефективних способів отримання кам'яновугільних пеків, вуглецевих волокон і цілого ряду композиційних матеріалів, які знайшли своє застосування в оборонній промисловості, зокрема, космічної та авіаційної.

Під керівництвом Е. М. Бабенка співробітниками кафедри хімічної технології палива та вуглецевих матеріалів Полоцького державного університету був виконаний ряд робіт для промисловості, більшість з яких пов'язана з розробкою технологій і технічних рішень виробництва пеків з залишкових продуктів нафтопереробки, отримання бітумів і композиційних матеріалів, що містять бітум[5].

• Депутат Новополоцької міської Ради народних депутатів
• Депутат Челябінської міської Ради народних депутатів
• Депутат Вітебської обласної Ради народних депутатів
• Член комісії з науково-технічної політики при Раді Міністрів Республіки Білорусь

• Орден Дружби народів (1981)
• Медаль «Ветеран праці» (1985)
• Заслужений працівник народної освіти (1994)
• Орден Пошани (2002)
• Почесний громадянин міст Новополоцька (1998) і Полоцька (2015)

• Полоцький державний університет
• Петро Іванович Швед
• Бабенко, Э. М. Второй политех Беларуси: начало: к 50-летию Полоцкого государственного университета / Эрнст Бабенко. — Новополоцк: Полоцкий государственный университет, 2018. — 176 с., 50. ил. ISBN 978-985-531-585-9

• Офіційний сайт ПГУ
• Новополоцький політехнічний інститут (1968—1993 рр.)
• Святкування ювілею Е. М. Бабенка