Бабич Шайхзада Мухаметзакирович

Шайхзада Мухаметзакирович Бабич (башк. Шәйехзада Мөхәммәтзәкир улы Бабич, тат. Шәехзадә Мөхәммәтзәкир улы Бабич; нар. 2 [14] січня 1895, хут. Асяново, Уфимськая губернія — пом. 28 березня 1919) — башкирський і татарський поет[2] і політичний діяч. Класик башкирської національної літератури. Діяч башкирського національно-визвольного руху, один з членів Башкирського Уряду (1917—1919). Голова Всебашкирского союзу молоді «Тулкин» (1917—1918).

Бабич Шайхзада Мухаметзакирович
башк. Шәйехзада Мөхәммәтзәкир улы Бабич
 
Народження: 14 січня 1895(1895-01-14)
Асяново, Бірський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія
Смерть: 28 березня 1919(1919-03-28)[1] (24 роки)
Зілаїр, Зілаїрський район
Країна: Російська імперія
Освіта: Галія (медресе)

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія
Будівля бібліотеки № 15 башкирської і татарської літератури імені Шайхзади Бабича в місті Челябінську

Народився 1895 року в селі Асяново Бирського повіту Уфимської губернії (нині в Дюртюлинському районі Башкортостану). Походив з башкирів-вотчинників села Кігазитамаково Куюкової тюби Канлинської волості (нині Мишкинського району Башкортостану)[3].

Шежере Бабичевих: Бабич (1688—1749) → Мухтар[4] (1742—1822) → похідний осавул Ішбулди (1778—1814) → зазначеної мулла Гілуан (Галіян) (1811—?) → Мухаметзакир (1847—1922) → Шайехзада (1895—1919)[5]. У деяких документах Бабич вказував своє походження таким чином: «канлинський башкир», а у статті в газеті «Башкорт» — «син канлинца»[6][7]. Татарська[8][9] і башкирська походження поета також знайшло відображення в його творчості[10].

Початкову освіту здобув у рідному селі, в медресе у свого батька Мухаметзакіра — указного мулли Асянського махалля. У 1910 році він переїхав у казахські степи, навчав дітей казахів.

У 1911—1916 роках вчився в медресе «Галія» в Уфі. У роки навчання Ш. Бабич глибоко захопився літературою, брав участь у літературних і музичних гуртках, друкувався в рукописному журналі медресе «Парлак». Після закінчення навчання він поїхав в Троїцьк, працював учителем, одночасно співпрацював у журналі «Акмулла».

Літні місяці 1917 року знаходиться в Уфі, потім переїхав до Оренбурзі, де на перших порах працював у сатиричному журналі «Кармак» («Вудочка»).

З осені 1917 року Ш. Бабич учасник башкирського національного руху, секретар Башкирського обласного (центрального) шуро (ради) Автономного Башкортостану, редактор газети «Башкорт», керівник молодіжної організації башкир «Тулкын» («Хвиля»).

У 1918—1919 роках працює військовим кореспондентом у башкирському війську.

Єдиний прижиттєвий збірник віршів Ш. Бабича «Сині пісні. Молодий Башкортостан» вийшов у 1918 році в Оренбурзі.

25 лютого 1919 року призначається співробітником відділу башкирської радянської друку Башревкому.

28 березня 1919 року при переході Башкирського війська на бік РСЧА Шайхзада Бабич та його товариш, поет Габдулхай Іркаба

в були вбиті червоноармійцями 1-го Смоленського стрілецького полку в селі Зілаїр Башкирської АРСР[11].

Твори

 

Інші твори
  • Балада «Клоп» (1916)
  • Поема «Газазил» (1916)
  • Цикл епіграм «Кітабеннас»

Твори
  • Шигырьләр. X. Госман кереш сүзе.— Казан: Таткитап нәшр., 1958.— 155 б.
  • Һайланма әҫәрҙәр. — Өфө, 1958.
  • у російському перекладі: Вибрана лірика. — Уфа, 1966

Пам'ять
  • У 1993 році режисер Малік Якшимбетов зняв документальний фільм «На камені кров моя густа» про поета Шайхзаде Бабиче.
  • У 1995 році Уряд Республіки Башкортостан заснував державну молодіжну премію імені Шайхзади Бабича.
  • На батьківщині поета в 1995 році був відкритий музей Ш. Бабича.
  • Школі хутора Асяново і башкирської гімназії с. Зилаїр присвоєно ім'я Ш. Бабича.
  • Встановлено погруддя поета в Асяново, Сібаї, Зілаїрі та в родовому селищі Бабичевих — селі Кігазитамаковому Мишкинського району Башкортостану.
  • Встановлені меморіальні дошки на будівлі медресе «Галія» і в будівлі с. Зилаїр, де загинув поет.
  • Вулиці багатьох населених пунктів Башкортостану носять ім'я Ш. Бабича.
  • У Челябінську розташовується Бібліотека башкирської і татарської літератури імені Ш. Бабича.
  • У 2017 році режисер Булат Юсупов зняв художній фільм «Бабич» про великого башкирському поета і громадсько-політичного діяча Шайхзаде Бабиче. У фільмі роль поета виконав актор Ільгіз Тагіров[12].
  • 28 червня 2019 року відкрито пам'ятник поетові перед будівлею телецентру в Уфі.

Примітки
  1. Бабич Шайхзада Мухаметзакирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Бабич Ш. // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939. Т. 1. — М.: Изд-во Ком. Акад., 1930.
  3. Асфандияров А. 3. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий. Уфа: Китап, 2009. — 744 с. ISBN 978-5-295-04683-4
  4. У 1813 році князь У. Ю. Дашков (Дашкін) писав про нього таке: «нині в Бірському повіті живе в хут. Тартишевому на Дуванейській землі з числа отписних Кальнінської землі лісовими угіддями користується башкирець Мухтар Бабісев»
  5. Асфандияров А. З. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий. — Уфа : Китап, 2009. — С. 411. — ISBN 978-5-295-04683-4.
  6. Салихов А. Г. Участие Шайхзады Бабича в Башкирском национальном движении и начало изучения его творческого наследия.// Шайхзада Бабич — выдающийся башкирский поэт и общественно-политический деятель: материалы Всероссийской научно-практической конференции (с международным участием), посвященной 120-летию со дня рождения Ш. М. Бабича (г. Уфа, 27 февраля 2015 г.) / отв. ред. М. М. Кульшарипов. — Уфа : РИЦ БашГУ, 2015. — С. 26—37. — ISBN 978-5-7477-3780-8.
  7. История башкирских родов. Канглы. Том 5. / С. И. Хамидуллин, Ю. М. Юсупов, Р. Р. Асылгужин, Р. Р. Шайхеев, А. М. Зайнуллин, И. Р. Саитбатталов, В. И. Муратова, Р. М. Рыскулов, А. Я. Гумерова, Г. Ю. Галеева, Г. Д. Султанова. — Уфа : ГУП РБ Уфимский полиграфкомбинат, 2014. — С. 61. — ISBN 978-5-85051-625-3.
  8. Хаков В. Тел — тарих көзгесе. — Казан: Татар. кит. нәшр., 2003
  9. 10 татар, ставших легендами башкирского народа.
  10. Әсфәндиәров Ә. З. Олатайҙарҙың бар тарихы... — Өфө : Китап, 1996. — С. 185. — ISBN 5-295-01672-2.
  11. ЦГИА РБ, Ф. 1107. Оп, 1. Д. 128. Л. 50 об.
  12. «Бабич» - полнометражный исторический фильм | Кинокомпания «Живая Лента». Кинокомпания «Живая Лента» (рос.). 14 жовтня 2016. Процитовано 28 березня 2017.

Література
  • Заки Валиди Тоган. Воспоминания. — Москва, 1996.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.