Бабчук Емма Антонівна
Е́мма Анто́нівна Бабчу́к (нар. 10 травня 1942, с. Жорнище, нині Іллінецького району Вінницької області) — українська журналістка, публіцистка. Заслужена журналістка України (1994).
| Бабчук Емма Антонівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
5 жовтня 1942 (79 років) Жорнище, Іллінецький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР | |||
| Діяльність | журналістка | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Життєпис
У першому класі сиділа за партою з ровесником Степаном Ганжею, тепер Заслуженим майстром народної творчості України.[1]
Редакторка 2-х платівок «Співає Тернопілля» (1972). У радіопередачах розповідала про текстильників Тернополя (1973), У. Лендюк та її хор-ланку (1977), тернопільців -- Олега Германа, Анатолія Горчинського, Володимира Барну, Єфрема Гасая, Лесю Романчук, її маму Лідію Романчук та інших.
Особисте життя
Батько Білаш Антон Трифонович (1909-1944) - військовослужбовець. Мати Поліна Василівна (1914-1991) - учителька молодших класів. Чоловік Володимир Гордійович (1940) - доцент катедри вищої математики в Інституті сухопутних військ у Києві. Дочка Ольга (1974) - філологиня, журналістка, працює в Національній радіокомпанії України. (зараз - UA:Українське радіо). [2]
Нагороди
- журналістська премія «Ніка» (1998)
- міжнародна премія ім. Пилипа Орлика (1998)
Примітки
- Сонячне килимарство Степана Ганжі
- Бабчук Емма Антонівна. static.rada.gov.ua. Процитовано 27 вересня 2021.
Джерела
- Весна Х. Бабчук Емма Антонівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 62—63. — ISBN 966-528-197-6.