Бабій Олекса

Оле́кса Бабі́й (14 березня 1893, Жолоби — після 10 травня 1967) — український військовий діяч, поручник Армії УНР. Кавалер орденів Хрест Симона Петлюри та Воєнний хрест[1].

Бабій Олекса
 Поручник
Загальна інформація
Народження 14 березня 1893(1893-03-14)
Жолоби, нині Томашпільський район, Вінницька область
Смерть після 10 травня 1967
Національність українець
Військова служба
Роки служби 19181922
Приналежність  УНР
Вид ЗС  Армія УНР
Війни / битви Перша світова війна

Радянсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «Залізний хрест» (УНР)
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)

Біографія

Закінчив Жолобівську вчительську школу (1908) та Вінницьку вчительську семінарію (1912). В автобіографії 16 червня 1922 року писав:

“1 вересня 1912 року поступив на посаду учителя Томашівської початкової школи на Поділлю. 28 лютого 1914 року поступив на посаду учителя математики по конкурсу в Степашську второклясову учительську школу. 17 травня 1917 року прийнятий до російського війська, демобілізувався 31 січня 1918 року. 1 вересня 1918 року поступив на посаду завідувача школи в с. Кетроси Ямпільського повіту на Поділлю. 26 жовтня 1919 року поступив до Армії УНР, в якій знаходжуся по цей час. 16 червня 1922 року, табір у Калішу”.

Служив у Кінному полку імені гетьмана Івана Мазепи.

Подавав документи до Української Господарської академії в Подєбрадах, але не був прийнятий, напевно, через відсутність документів про освіту. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри та Воєнним хрестом (10 травня 1967).

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.