Бабіч Наталія Андріївна

Народилася в Москві на Арбаті. З 1941 по 1950 з родиною перебувала після евакуації у Середній Азії — містах Ош, Ленінабад, Сулюкта, Кизил-Кія, в 1951 переїхала до Краснодону.

У 1955 закінчила Краснодонську СШ № 1 ім. М. Горького та вступила до педагогічного інституту в м. Лієпая Латвійської РСР на фізико-математичний факультет, після 2-го курсу перевелася до Луганського педагогічного інституту. Будучи студенткою, гастролювала по Латвії з оркестром Лієпайського морехідного училища як солістка-співачка.

У 1957 навчалася в Краснодонської музичній школі № 1, з 1958 по 1961 — у Луганському музичному училищі на диригентсько-хормейстерському відділі, клас Еммануїла Білявського.

У 1966 закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського по класу хорового диригування З. Д. Заграничного.

Працювала вчителем співу в школах 116, 106, і з різними самодіяльними хоровими колективами.

В 1970–1973 — директор ДМХШ № 3. Після реорганізації її в ДМШ № 13 Н. А. Бабич була звільнена за невідповідністю посаді через відсутність членства в лавах Комуністичної партії. Завучем та директором школи, створеною нею, були призначені комуністи.

З 1980 по 2013 — директор Харківської дитячої музичної школи № 12 ім. Клавдії Шульженко, з 1991 по 2013 — керівник дитячого хору «Надія», що виступав з концертними програмами на численних концертних майданчиках, у Харківській обласній та Київській національній філармонії з Національною Заслуженою академічною капелою «Думка» під керівництвом Євгена Савчука. Хор гастролював у Києві, Москві, Івано-Франківську, Нюрнберзі та інших містах.

З жовтня 2009 — голова Харківської організації Національної всеукраїнської музичної спілки.

У 2007 почала роботу з упорядкування архіву родини. Пошук людей з численного роду Мамонтових (по лінії матері Ніни Гаврилівни), родичів батька Петра Енгельфельда та прадіда Ганзена П. Г. відкрив невідомі раніше сторінки історії родини. У 2008 здійснила поїздку на Соловецькі острови, де в 1920-х роках батько відбував у концтаборі термін ув'язнення. Восени 2008 року почала роботу з 11 архівами (в тому числі РГІА, РГВІА, ФСБ-Луб'янка 2) з метою документального підтвердження свого походження, а також по збору відомостей про батька Петра Енгельфельда та прадіда данця Г. Е. Ганзена.

Автор статей в газетах «Українська музична газета», «Время», «Слобідський край».

Автор книги «Моя адреса — Радянський Союз» (Харків)

Підготувала до друку мемуарну книгу своєї матері: Мамонтова Н. Г. Копенгаген — Владивосток / Под ред. Н. А. Бабіч-Енгельфельд.-Харків, 2009.-128 с.

• Заслужений діяч мистецтв України (1998).
• Знак пошани харківської облради «Слобожанська слава» (2013).
• Почесна грамота Харківської міської ради.
• Лауреат міжнародної премії «Золота фортуна».
• Дипломант літературної премії ім. О. Масельського (2012).
• Лауреат муніципальної премії
• Президентська стипендія (з 2015).

• Прадід — данець Г. Е. Ганзен відомий перекладач, письменник, громадський діяч. Ганзен Пітер Емануїл Готфрід (в Росії — Петро Готфрідович) — автор методики викладання азбуки Морзе і один з піонерів викладання телеграфної справи в Петербурзькому Електротехнічному інституті Олександра III Російської імперії.
• Батько — Петро Енгельфельд, репресований, в 1925–1930 рр. відбував у концтаборі термін за контрреволюційну діяльність.
• Чоловік — Дубовик Євген Степанович (р. 1934). Працював 23 роки головним інженером — заступником керуючого Харківським обласним відділенням Промбудбанку.
• Син Кирило Дубовик (р. 1966) — бізнесмен.
• Дочка Дубовик Катерина (р. 1971) — кандидат наук державного управління, старший викладач Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при призедентові України.
• 5 онуків: Анастасія Дубовик-студентка ХНУМ ім. І. Котляревського, Софія Дубовик- учениця 8 класу гімназії № 45, Євген Дубовик-учень 6 класу СШ 151, Леонід Дубовик-учень 1 класу СШ 151, Олександр Дубовик 5 років.

• Українська музична енциклопедiя. — Т. 1. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2009.
• «Рiдний край» — Академія педагогічесніх наук Украiни, Харкiвський Державний ПЕДАГОГІЧНО унiверситет iм Г. С. Сковороди, 1994.

Н. Бабіч на сайті ДМШ № 12