Багдадська батарейка

Багдадська батарейка — загадковий месопотамський артефакт парфянського та сасанідского періодів, який слідом за Вільгельмом Кенігом — директором Національного музею Іраку — іноді розцінюють як античний гальванічний елемент, створений за 2000 років до народження Алессандро Вольта.

Багдадська батарейка

Тип батарея
 Медіафайли у Вікісховищі

У наш час Багдадська батарейка знаходиться в Національному музеї Іраку[1].

Опис

Вільгельм Кеніг у своїй книзі «Втрачений рай» дає такий опис багдадській батарейці:

верхній кінець стрижня приблизно на сантиметр виступав над циліндром і був покритий тонким, світло-жовтим, але повністю окисненим шаром металу, з вигляду схожого на свинець. Нижній кінець залізного стрижня не діставав до днища циліндра, на якому знаходився шар асфальту товщиною приблизно три міліметри[2].

Перша «батарейка», виявлена Кенігом поблизу Багдада в червні[3] 1936 р. (у деяких джерелах говориться, що в 1938 році[4]), являла собою 13-сантиметрову посудину, шийку якої було залито бітумом, а через неї проведено залізний прут зі слідами корозії. Усередині посудини перебував мідний циліндр, усередині якого знаходився залізний стрижень[5][6].

Вільгельм Кеніг припустив, що Багдадська батарейка, заповнена кислотою або лугом, могла створити електричний струм напругою в один вольт. Кеніг переглянув експонати Багдадського музею старожитностей. Його здивували мідні посріблені вази, пов'язані до 2500 року до н. е.. Як припустив Кеніг, срібло на вазах було нанесено електролітичним методом[5].

Версію Кеніга про те, що знахідка є батарейкою, підтвердив професор Дж. Б. Перчінскі з Університету Північної Кароліни. Він створив точну копію «батарейки» і наповнив її п'ятивідсотковим винним оцтом. Було зафіксовано напругу в 0,5 вольта[2].

Німецький єгиптолог Арне Еггебрехт доводить, що ще понад 2000 років тому була відома гальванізація. Для підтвердження він використовував статуетку Осіріса. Використавши 10 посудин, подібних багдадській батарейці та сольовий розчин золота, за кілька годин учений підтвердив здогадку — статуетка була покрита рівним шаром золота[2].

У 1947 американський фізик Віллард Ф. Грей виготовив точну копію багдадської батарейки, використавши сульфат міді як електроліт. Батарейка дала електричний струм з напругою близько 2 вольт. Пізніше було зроблено безліч подібних експериментів, але напруга виходила приблизно такою ж: від 0,8 вольт до 2 вольт[5]. У передачі «Руйнівники легенд» був отриманий той самий результат — гальванізація відбувалася, хоч і була малоефективна. Для досягнення достатньої для гальванізації напруги потрібно з'єднати послідовно 10 посудин. Також там висунулася теорія, що можливо батарейка використовувалася в медичних цілях[7].

З іншого боку, скептично налаштовані археологи відзначають, що сама демонстрація можливості використання знахідки як джерела електричного струму не доводить, що вона насправді так застосовувалися. До того ж, шар асфальту покриває мідний циліндр повністю, що виключає підключення проводів зовні. Також асфальт добре підходить для запечатування посудин для збереження вмісту, однак для гальванічних елементів такого типу герметизація не тільки не потрібна, а й контрапродуктивна, тому що перешкоджає можливості додавання або заміни електроліту. Не було знайдено жодного супутнього електричного обладнання, яке могло б використовувати «батарейки», не було знайдено навіть провідників струму. Також невідомі зразки того часу покриті золотом з допомогою електрики, всі вони були позолочені добре відомим процесом амальгамування. До того ж, багдадська батарейка майже ідентична знайденим посудинам з прилеглої Селевкії з відомою функцією, — вони використовувалися для зберігання сувоїв.

Див. також

Примітки
  1. TechnoramA: Багдадская батарея (Baghdad Battery) — первая батарейка. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 2 травня 2011.
  2. Электробатарейка древности
  3. Багдадская батарея
  4. IT-Day: Загадки археологии. Часть первая
  5. Интерфакс время: Багдадская батарейка[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ББС: Загадка багдадської батарейки
  7. Мир фантастики: Вперед в прошлое: Вперед в прошлое. Доисторические артефакты, часть 1

Джерела
  • Гарій Бурланський, Ростислав Фундуй. Загадки давнини. Білі плями в історії цивілізації (науково-художнє видання). Київ: Веселка. 1988. 192 с.
  • Von Handorf, D E., Crotty, D. E., The Baghdad battery — myth or reality? // Plating and Surface Finishing (USA). Vol. 89, no. 5, pp. 84-87. May 2002
  • Brian Haughton «The Baghdad battery», Hidden History: Lost Civilizations, Secret Knowledge, and Ancient Mysteries, pages 129—132, Career Press, 2007 ISBN 1564148971.
  • Dubpernell, G. Evidence of the use of primitive batteries in antiquity // Selected Topics in the History of Electrochemistry, The Electrochemical Society, I-22 Princetn, NJ. 1978.
  • Eggert, G. The Enigma of the 'Battery of Baghdad . // Proceedings 7th European Skeptics Conference. 1995.
  • Eggert, G. The enigmatic battery of Baghdad . // Skeptical Inquirer, May-June 1996 V20 N3 PG31(4).
  • MacKechnie, J. C. An Early Electric cell? // Journal of the Institute of Electrical Engineers, 6:356-57. 1960.
  • Paszthory E. Electricity generation or Magic? The analysis of an unusual group of finds from Mesopotamia. // MASCA Research Papers in Science and Technology 6:31-8. 1989.
  • Gerhard Eggert The enigmatic 'Battery of Baghdad' // Skeptical Inquirer. — 1996. — № 3 (20) — P.31-34.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.