Байда Марія Карпівна

Марія Карпівна Байда (нар. 1 лютого 1922(19220201) — 30 серпня 2002) — Герой Радянського Союзу (1942), в роки радянсько-німецької війни санінструктор 2-го батальйону 514-го стрілецького полку 172-ї стрілецької дивізії Приморської армії Північно-Кавказького фронту, старший сержант.

Марія Карпівна Байда
Народилася 1 лютого 1922(1922-02-01)
Новосільське
Померла 30 серпня 2002(2002-08-30) (80 років)
Севастополь
Поховання Кладовище Комунарів
Громадянство  СРСР,  Україна
Національність українка
Діяльність військовослужбовиця
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старший сержант
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народилася 1 лютого 1922 року в селі Новий Чуваш (з 1948 року — село Новосільське) Красноперекопського району Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки РРФСР (нині Красноперекопський район Автономної Республіки Крим) в селянській родині. Росіянка. У 1936 році закінчила неповну середню школу в місті Джанкої. Працювала в радгоспі, в лікарні, потім у кооперативі села Воїнки Красноперекопського району.

У Червоній Армії з 1941 року. Закінчила курси медсестер. У боях радянсько-німецької війни з вересня 1941 року. Будучи санінструктором 2-го батальйону 514-го стрілецького полку (172-та стрілецька дивізія, Приморської армії Північно-Кавказького фронту) старший сержант М. К. Байда в одному з боїв за Севастополь в травні 1942 року звільнила з полону радянського командира і кількох бійців, при цьому знищивши 15 німців.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях із німцями старшому сержанту Байду Марії Карпівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6 183)[1].

Могила Марії Байди

12 липня 1942 року, будучи важко пораненою, Марія Байда потрапила в полон, пройшла концтабори «Славута» і «Равенсбрюк». Звільнена американськими військами 8 травня 1945 року.

Після війни демобілізована. Жила в Севастополі. Довгі роки очолювала Севастопольський міський відділ реєстрації актів громадянського стану. Неодноразово обиралася депутатом міської ради. Померла 30 серпня 2002 року. Похована на цвинтарі Комунарів у Севастополі.

Нагороди

СРСР

Україна

Пам'ять
анотаційний знак

Ім'я Героїні носила піонерська дружина школи № 36 Севастополя. В 20 вересня 2005 року її ім'ям у місті також названо парк, колишній Комсомольський (Одеський яр), де встановлено анотаційний знак.

У 2003 році меморіальна дошка встановлена ​​на будівлі ЗАГСу Ленінського району Севастополя (вулиця Очаківців, 2), в якому в 1961–1986 роках працювала М. К. Байда (скульптор В. Є. Суханов)[4].

Примітки
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 20 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.
  2. Bayda, Maria Karpovna - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 14 січня 2019.
  3. Рішення Севастопольської міськради від 15 червня 1976 року
  4. www.sevmemorymap.info Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.(рос.)

Література
  • Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972.
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Героини. — Вып. 1. — М., 1969
  • Звёзды немеркнувшей славы. — Симферополь: Таврия, 1984
  • Кузьмин М. К. Медики—Герои Советского Союза. М.,1970
  • А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 38—39.(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.