Красноперекопський район

Красноперекопський район розташований на півночі Автономної республіки Крим і займає площу — 1231 км².

Район межує:

• з півночі — із землями Армянської міськради;
• з півдня — з Первомайським районом;
• з південного заходу — з Роздольненським районом;
• з південного сходу — з Джанкойським районом.

Із заходу землі району омиває Каркінітська затока Чорного моря, зі сходу — води Сиваша.

З південного сходу на південний захід район перетинає сухоріччя Криму — Чатирлик із припливом Воронцовку, в гирлі якого є ставки рибницького господарства.

У районі 8 великих солоних озер: Айгульське, Ян-Гул, Старе, Червоне, Кіятське, Керлеутське, Кругле та Чайка, які є місцями розробки солі. Води Сиваша, що омиває район зі східного боку, також багаті мінеральними солями: хлористого магнію, калію, брому та ін.

Район перетинають: автомагістраль E97 (Сімферополь-Херсон), залізнична гілка Джанкой-Херсон, Північно-Кримський канал.

Рельєф району рівнинний.

На території акваторії Каркінітської затоки, що відноситься до району, розташований Каркінітський орнітологічний державний заказник, заснований у 1978 із загальною площею 27 646 га.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів»[3] була скасована волосна система і, в складі Джанкойського повіту (перетвореного з Перекопського) був утворений Ішуньський район[4], а 1922 року повіти отримали назву округів[5]. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ

Ішуньський район на карті Кримського статистичного управління, 1922 рік

Кримської АРСР були внесені зміни, внаслідок яких округи були скасовані, Ішуньський район скасований, а населені пункти передали до складу Джанкойського району[6]. Постановою ВЦВК від 30 жовтня 1930 Ішуньського район був відновлений[7], а 1938 року перейменовано на Червоно-Перекопський, з центром у селі Армянськ[8].

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР. З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року район анексований Російською Федерацією.

Сільське господарство району спеціалізується на вирощуванні зернових культур (35169 га ріллі). У районі працює 14 сільськогосподарських підприємств і 65 фермерських господарств.

Промислові підприємства району: ЗАТ «Красноперекопський рисовий завод», Красноперекопська філія СП «Сімферопольський консервно-сушильний завод», консервний завод ТОВ «Скіф» та ін.

У районі діють 16 загальноосвітніх шкіл; центр дитячої і юнацької творчості, 12 сільських будинків культури, 17 сільських клубів-філіалів, 31 бібліотека. 5 колективів художньої самодіяльності мають звання «народний» і «зразковий»; є танцювальний колектив «Сувенір».

До складу Красноперекопського району входить 12 сільських рад, які об'єднують 38 сіл.

У дужках наведені історичні назви сіл, що були змінені в 1945-49 роках після депортації кримських народів.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[9]

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[10] та 2014 р.

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення)[11]

У Красноперекопському районі Криму нараховується 22 пам'ятки історії, всі — місцевого значення.

• Управління освіти і у справах дітей Красноперекопської РДА (рос.)
• стаття Красноперекопський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Армянськ	Сиваш  Херсонська область (Чаплинський район)	Сиваш  Херсонська область (Новотроїцький район)
Чорне море	Красно- перекопськ	Джанкойський район
Роздольненський район	Первомайський район	Джанкойський район