Бакало Олекса Олександрович
Оле́кса Олекса́ндрович Бакало (*11 лютого 1895, Гульськ — †після 10 червня 1922) — військовий і громадський діяч; сотник Армії УНР. Голова комісії з українізації при штабі 12-ї армії. Комендант міста Кам'янець-Подільський(1920).
Бакало Олекса Олександрович | |
---|---|
Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження |
11 лютого 1895 Гульськ, Новоград-Волинський район, СРСР |
Смерть | не раніше 10 червня 1922 |
Національність | українець |
Військова служба | |
Роки служби | 1919—1920 |
Приналежність | УНР |
Вид ЗС | Армія УНР |
Війни / битви | Радянсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Біографія
Народився в сім'ї Олександра Дмитровича Бакала та Федори Кіндратівни Дмитренко. Батько помер 1898 року, а мати — 1910-го. Закінчив Лубенську вчительську семінарію (1915) та 1-шу Костянтинівську військову школу (Київ, 1916). Служив прапорщиком 18-го Сибірського стрілецького полку (1916 — липень 1917). Іспит зрілості склав у 6-й Київській гімназії (1918). Того ж року вступив до Київського університету Святого Володимира.
10 червня 1922 року у «Cuniculum vitae» писав:
“В січні 1919 року вступив до українського війська і був приділений до Штабу Дієвої Армії, в складі якого, займаючи ріжні посади, був інтернований 20 листопада 1920 року і переведений до табору в м. Петроків. 5 лютого 1921 р. дістав звільнення з інтернування і поступив на службу закладу виготовлення шкільних виробів для інвалідів в Петрокові, виконуючи ріжні доручення від торговельної фірми, а також будучи експедитором фірми, яка працювала на заклад. Заробивши трохи грошей, я вступив з осені 1921 на рік 1921/1922 до Високої господарської школи у Варшаві на агрономічний відділ. Дізнавшись про відкриття в ЧСР УГА, я би мав велику охоту перевестись, де мав би змогу студіювати науку на своїй рідній мові.”
Очевидно, дістав відмову.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Джерела
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 667. — Арк. 7—8 зв.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.