Банатські болгари

Банатські болгари або пальчани — етнічна група болгар, що проживає в провінції Банат. Як письмову літературну мову використовують банатсько-болгарську мову. Здебільшого є нащадками павликіан[1]. Писемність на латинській основі. Віруючі банатські болгари — католики.

Банатські болгари
Кількість 22000 осіб
Ареал

 Румунія:
12000 осіб
 Болгарія:
6000 осіб
 Сербія:
3000 осіб
 Угорщина:

1000 осіб
Входить до болгари
Мова банатсько-болгарська
Релігія римокатолицизм
Болгарські поселення в Банаті

Побут і культура

Щодо культури, до 1866 року банатські болгари перебували під хорватським впливом — їхні католицькі священники були хорватами, а діти навчалися в школах хорватською мовою. Але саме в цей час створюється особлива писемність на основі хорватської та угорської латиниці, пристосована до потреб банатської говірки. Вчителі-ентузіасти (болгари і німці) перекладали книги, укладали підручники і видавали місцеву газету рідним діалектом.

Однак 1899 року угорська влада ввела обов'язкове навчання угорською мовою в школах і заборонила видання місцевою говіркою. Таке положення зберігалося до кінця Першої світової війни, після чого тут посилився румунський і сербський культурно-мовний вплив. У 1930-ті роки побачила світ газета «Банатски български вестник», в якій перекладали художню літературу, писали оригінальні вірші й оповідання на місцевому діалекті. Від 1947 року румунська влада дозволила болгарські школи і викладання болгарською літературною мовою[1].

Діти (банатські болгари) в народних костюмах на фестивалі болгарської пісні і танцю в Тімішоарі

Музика банатських болгар класифікується як окрема галузь болгарської народної музики, з кількома словесними та музичними особливостями. Їхня музика зазнала румунського, сербського, угорського впливу, а болгарські колядки були замінені піснями міського типу. Римський католицизм справив значний вплив, виключаючи певні типи пісень і вимагаючи замінити їх іншими.[2] Крім того, банатські болгари зберегли багато болгарських свят, але також взяли деякі інші від сусідніх народів.[3] Одне з найпопулярніших свят називається Faršángji (від угор. Farsang «М'ясопуст»), або карнавал. Банатські болгари також значною мірою запозичили танці сусідніх народів, наприклад, угорський чардаш.

Примітні факти

Літургія у болгарському храмі міста Дудешти-Вєки (Стар-Бешенов) в Румунії

1845 року банатські болгари заснували поселення Телепа, яке після Тріаннонського розділення Угорщини перетворилося на крайнє західне поселення сучасної Румунії. Крім цього, вони ж заснували й інші населені пункти Банату.

Примітки

  1. Журнал «Родина»: Пальчене
  2. Кауфман, Николай. Песните на банатските българи // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 22 лютого. ISSN 0861-6558.
  3. Янков, Ангел. Календарните празници и обичаи на банатските българи като белег за тяхната идентичност // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 22 лютого. ISSN 0861-6558.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.