Банатські болгари

Банатські болгари
Кількість	22000 осіб
Ареал	Румунія: ; 12000 осіб ; Болгарія: ; 6000 осіб ; Сербія: ; 3000 осіб ; Угорщина: ; 1000 осіб
Входить до	болгари
Мова	банатсько-болгарська
Релігія	римокатолицизм

Банатські болгари або пальчани — етнічна група болгар, що проживає в провінції Банат. Як письмову літературну мову використовують банатсько-болгарську мову. Здебільшого є нащадками павликіан[1]. Писемність на латинській основі. Віруючі банатські болгари — католики.

Болгарські поселення в Банаті

Побут і культура

Щодо культури, до 1866 року банатські болгари перебували під хорватським впливом — їхні католицькі священники були хорватами, а діти навчалися в школах хорватською мовою. Але саме в цей час створюється особлива писемність на основі хорватської та угорської латиниці, пристосована до потреб банатської говірки. Вчителі-ентузіасти (болгари і німці) перекладали книги, укладали підручники і видавали місцеву газету рідним діалектом.

Однак 1899 року угорська влада ввела обов'язкове навчання угорською мовою в школах і заборонила видання місцевою говіркою. Таке положення зберігалося до кінця Першої світової війни, після чого тут посилився румунський і сербський культурно-мовний вплив. У 1930-ті роки побачила світ газета «Банатски български вестник», в якій перекладали художню літературу, писали оригінальні вірші й оповідання на місцевому діалекті. Від 1947 року румунська влада дозволила болгарські школи і викладання болгарською літературною мовою[1].

Діти (банатські болгари) в народних костюмах на фестивалі болгарської пісні і танцю в Тімішоарі

Музика банатських болгар класифікується як окрема галузь болгарської народної музики, з кількома словесними та музичними особливостями. Їхня музика зазнала румунського, сербського, угорського впливу, а болгарські колядки були замінені піснями міського типу. Римський католицизм справив значний вплив, виключаючи певні типи пісень і вимагаючи замінити їх іншими.[2] Крім того, банатські болгари зберегли багато болгарських свят, але також взяли деякі інші від сусідніх народів.[3] Одне з найпопулярніших свят називається Faršángji (від угор. Farsang — «М'ясопуст»), або карнавал. Банатські болгари також значною мірою запозичили танці сусідніх народів, наприклад, угорський чардаш.

Примітні факти

Літургія у болгарському храмі міста Дудешти-Вєки (Стар-Бешенов) в Румунії

1845 року банатські болгари заснували поселення Телепа, яке після Тріаннонського розділення Угорщини перетворилося на крайнє західне поселення сучасної Румунії. Крім цього, вони ж заснували й інші населені пункти Банату.

Примітки

Журнал «Родина»: Пальчене
Кауфман, Николай. Песните на банатските българи // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 22 лютого. — ISSN 0861-6558.
Янков, Ангел. Календарните празници и обичаи на банатските българи като белег за тяхната идентичност // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 22 лютого. — ISSN 0861-6558.

Література

Иванова, Ценка; Ничка Баева. Говорът и книжовноезиковата практика на българите-католици от сръбски Банат : []. — LiterNet.
Милетич, Любомир; Симеон Дамянов, Мария Рунтова. Изследвания за българите в Седмиградско и Банат : []. — София : Наука и изкуство, 1987.
Нягулов, Благовест. Банатските българи. Историята на една малцинствена общност във времето на националните държави : []. — София : Парадигма, 1999. — ISBN 978-954-9536-13-3.
Стойков, Стойко. Банатски говор // Българска диалектология : []. — четвърто издание. — София : Проф. Марин Дринов, 2002. — С. 195—197. — ISBN 954-4308-46-6.
Prof. Ivanciov Margareta. Istorijata i tradicijite na balgarskotu malcinstvu ud Rumanija : []. — Timişoara : Balgarsku Družstvu ud Banát – Rumanija, Editura Mirton, 2006. Архівовано березень 5, 2009 на сайті Wayback Machine.

Duličenko, Alexander D. Banater Bulgarisch // Enzyklopädie des Europäischen Ostens : [нім.].
Lučev, Detelin. To the problem of the ethnographic investigations of the internet communities (bulgariansfrombanat_worldwide case study) // Sociologija i Internet : journal.
Георгиев, Любомир. Българите католици в Трансилвания и Банат (XVIII - първата половина на XIX в.) : []. — София, 2010. — ISBN 0968883400.

Посилання

SVETA UD PUKRAJ NÁMU — блог про банатських болгар Стар-Бешенов (Дудешти-Вєки, Румунія)
Банатските българи Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine., публікації болгарською мовою
Дружество на банатските българи в България (болг.)
сайт StárBišnov (Стар-Бешенов, Дудешти-Вєки, Румунія)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[istrodina-1] Журнал «Родина»: Пальчене

[kaufman-2] Кауфман, Николай. Песните на банатските българи // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 22 лютого. — ISSN 0861-6558.

[3] Янков, Ангел. Календарните празници и обичаи на банатските българи като белег за тяхната идентичност // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 22 лютого. — ISSN 0861-6558.