Бандрівська Одарка Карлівна
Одарка (Софія) Карлівна Бандрівська (нар. 17 березня 1902, м. Грибів на Лемківщині, тепер Польща — 5 травня 1981, Львів) — українська камерна співачка (сопрано), піаністка, педагог; фундатор Музею Соломії Крушельницької у Львові.
| Одарка Бандрівська | |
|---|---|
| рос. Одарка Карловна Бандровская | |
 | |
| Ім'я при народженні | Одарка (Софія) Карлівна Бандрівська |
| Народилася |
17 березня 1902 м. Грибів, Лемківщина, нині Підкарпатське воєводство |
| Померла |
5 травня 1981 (79 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | |
| Громадянство |
 Польща УРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | піаністка |
| Alma mater | Львівська національна академія мистецтв |
| Відомі учні | Василевич Володимир Владиславович |
| Батько | Карло Бандрівський |
Життєпис
По лінії матері доводиться племінницею видатній співачці Соломії Крушельницькій. Навчалась у класичній гімназії Львова. У 1922 р. закінчила фортепіанний факультет Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка (клас Марії Криницької), продовжила навчання у професора Франка у Відні. У 1924—1928 рр. навчалася співу в консерваторії Польського Музичного Товариства у професора 3. Козловської, також вступила на гуманітарний факультет Львівського університету. У 1928 р. виїхала до Італії (Мілан та Віа-Реджіо), де вдосконалювала навички сольного співу у С. Крушельницької.
Повернувшись до Львова 1929 року, почала гастрольне турне в Україні, Польщі та у Відні. У 30-х роках вела активну творчу діяльність як співачка та піаністка.
Померла та похована у Львові , на полі № 4 Личаківського цвинтаря.
Викладацька діяльність
- 1931—1939 рр. — викладач сольного співу у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка.
- З 1940 р. — доцент і декан вокального факультету Львівської державної консерваторії.
- 1944—1963 рр. — знову на посаді доцента сольного співу Львівської консерваторії.
Видала низку науково-методичних праць.
Серед учнів: М. Антонович, Л. Мацюк, П. Криницька, Т. Дідик, Марія Процев'ят, Л. Дороніна, Надiя Сафронова, вокальне тріо сестер Байко.
Репертуар, записи
В камерно-вокальному репертуарі — твори Р. Штрауса, Г. Вольфа, Р. Ваґнера, Й. Брамса, Й. С. Баха, М. Лисенка, Я. Степового, В. Барвінського, інших галицьких композиторів.
Концертмейстерами були: В. Барвінський, Н. Нижанківський, Г. Левицька, Р. Сімович, Л. Уманська, О. Єрмакова та Маріанна Лисенко (донька Миколи Лисенка).
Залишила багато звукозаписів із виконанням творів західноєвропейських класиків, українських та галицьких композиторів.
Збереження спадщини С. Крушельницької
Багато часу і зусиль присвятила відновленню пам'яті про Соломію Крушельницьку та примноженню її слави. Зібрала і зберегла архів співачки, на основі якого був створений Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові (відкритий у 1991 році).
Є автором автор спогадів про видатну артистку, родину Крушельницьких, а також про С. Людкевича, І. Франка, Г. Левицьку, О. Карпатського.
Примітки
- Личаківський некрополь — С. 149.
Джерела
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.300