Банківська вулиця (Слов'янськ)

Вулиця Банківська — одна із центральних і найстаріших вулиць Слов'янська. Нумерація будинків ведеться від Слов'янського курорту: північна сторона вулиці парна, південна - непарна. Адміністративно вулиця належить Центральному мікрорайону №1 міста Слов'янська.

Банківська вулиця
Слов'янськ
Місцевість Старе місто
Район Центральний мікрорайон
Назва на честь Міського банку
Колишні назви
Котлярова, Залізнична, Банкова, Юних Комунарів
радянського періоду (українською) Юних Комунарів
Загальні відомості
Дата початку забудови 1850-ті
Протяжність 2,5 км
Транспорт
Автобуси № 2, 2а, 29, 30
Тролейбуси № 2, 8
Зупинки громадського транспорту Колонтаївська, Музей, Центр, СКНАУ, Сквер Мрія
Найближчі залізничні станції Залізнична станція Слов'янськ-Вітка
Рух Двосторонній
Покриття Асфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Міський банк, Вілла «Марія»
Парки Сквер Мрія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Історія

Одна з центральних і найстаріших вулиць Слов'янська. Виникла паралельно залізничній гілці у ХІХ ст. як купецька вулиця у центрі міста. Перша назва - Котлярова, на честь першопоселенця. Банківська починається від Слов'янського курорту, проходить через центр міста, зокрема вул. Шевченка, і закінчується біля скверу Мрія, на Центральній вулиці. Банківська здавна є головною транспортною артерією міста, тому завжди перейменовувалася та піддавалася реконструкціям. Спочатку вулиця називалася Залізнична, була брукована і проходила вздовж колишньої Слов'янської міської залізниці. На початку ХХ ст. вулиця стала Банкова, через те, що на ній було споруджено будівлю держбанку. Коли до Слов'янська дісталася радянська влада, комуністи змінили назву вулиці на Юних Комунарів. У цей же період припинила існування міська залізниця, рейки були розібрані, а на їхньому місці розширили вулицю. Історичну назву повернуто 11 вересня 2015 року[1].

Забудова

На Банківській розташовані будинок слов'янського купця та мецената Шнуркова, краєзнавчий музей, пам'ятки архітектури «Вілла Марія» та «колишній держбанк», Хитрий ринок та сквер Мрія.

Пам'ятки архітектури
  • № 10 — колишній будинок слов'янського мецената, упорядника храмів, піклувальника і будівельника лікарень, гімназій та інших світських закладів, помічника нужденним, почесного потомственого громадянина міста, старости Свято-Воскресенського храму Авксентія Васильовича Шнуркова. Раніше будинок був з колонами, різьбленою цеглою і парадним ґанком, з аркою. У 1930-1950-і роки все було знесено. Залишився тільки корпус будівлі, перепланований в звичайний будинок.
  • № 31 — будівля колишнього Першого міщанського училища. Краєзнавчий музей. Відкритий в 1970 році[2].
  • № 31б — особняк, побудований в 1905 році власником цегельних і соляних заводів Успенським. Архітектор: Глізберг А. Садиба, на території якої був парк зі ставком, була подарована жінці, близькій Успенському. Її звали Марія, так садиба і отримала своє ім'я – «Вілла Марії». За радянських часів садиба знаходилася в користуванні дитячого ревматологічного санаторію. У 1983 будівля стала пам'яткою архітектури. Наразі пам'ятка належить православній церкві.
  • № 66 — будівля зведена 19 серпня 1868 року як Міський громадський банк. Два подальші поверхи зведено у 1950-х роках. 3-поверховий житловий будинок на 36 квартир.

Джерела
  1. Офіційний сайт (портал) Слов’янської міської ради. slavrada.gov.ua. Процитовано 25 липня 2021.
  2. Слов'янський краєзнавчий музей. Вікіпедія (укр.). 11 жовтня 2017. Процитовано 25 липня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.