Барабан Леонід Іванович
Леоні́д Іва́нович Бараба́н (14 жовтня 1929 — 18 липня 2016) — український театрознавець, історик театру, кандидат мистецтвознавства — 1969.
| Барабан Леонід Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
14 жовтня 1929 Кривохижинці | |||
| Помер | 18 липня 2016 (86 років) | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Україна | |||
| Діяльність | літературознавець | |||
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
|
| ||||
Життєпис
Народився в селі Кривохижинці Мурованокуриловецького району Вінницької області 14 жовтня 1929 року.
1956 року закінчив навчання у Чернівецькому університеті, 1961 року — аспірантуру при інституті мистецтва, фольклору та етнографії, залишився на кафедрі науковим співробітником.
Автор книг: 1969 — «Сучасна українська комедія на сцені»,
1980 — «Співець єднання і дружби. Михайло Старицький».
Автор досліджень про Г.Затиркевич-Карпинську, Л.Старицьку-Черняхівську, С.Черкасенка, О.Ватулю.
Упорядник збірників української одноактної драматургії, багатотомних видань творів М.Рильського, І.Кочерги, О.Корнійчука.
Також вийшли друком:
- 1979 — «На сцені-людина праці: Тема праці в сучасному українському театральному мистецтві», Товариство «Знання»,
- 2003 — «Тернистий шлях творчості» — Вінниця, «Велес», 2003,
- 2007 «Три драматурги. В. К. Винниченко. О. Ф. Коломієць, Я. М. Стельмах», Біла Церква.
Лауреат літературної премії імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2010).