Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

"Франціско-Йозефіна" була заснована 4 жовтня 1875 року указом цісаря Франца Йозефа I на основі теологічного інституту, що існував з 1827 року з німецькою викладовою мовою і з окремими кафедрами української та румунської мов і літератур.

Носив наступні назви: імені Франца Йозефа (Чернівецький університет імені Франца Йозефа) у 1875—1918 pp., Universitatea Regele Carol I din Cernăuţi (1919—1940) і Чернівецький державний університет (після 1940 року).

1989 року Чернівецькому університетові присвоєно ім'я Юрія Федьковича.

Осип-Юрій Федькович

11 вересня 2000 року Указом Президента України Чернівецькому державному університету імені Юрія Федьковича надано статус національного.

Першим ректором став відомий учений і громадський діяч Костянтин Томащук. Тут викладали і вели дослідницьку роботу вчені європейського та світового рівня: економіст Йозеф Шумпетер, філософ Ґеорґ Еліс Мюллер, юрист Ганс Ґросс, історик Раймунд Фрідріх Кайндль, славіст Омелян Калужняцький, україніст Степан Смаль-Стоцький, композитор і письменник Сидір Воробкевич та інші.

За австрійської влади ЧНУ мав три факультети: православної теології, правничий і філософський. На філософському факультеті кафедрою української мови завідували: Климентій Ганкевич (1875—1876), І. Онишкевич (1876—1882), С. Смаль-Стоцький (1885—1918), слов'янських мов О. Калужняцький (1875—1898) і Євген Козак (1899—1919); кафедру практичного богословія очолював Д. Єремійчук (1899—1919).

У цей час в Чернівецькому університеті навчалися, крім буковинців, також багато галичан, зокрема: І. Франко, Лесь Мартович, Д.  Лукіянович; габілітувалися В. Милькович з історії Східної Європи (згодом професор ЧУ, 1895—1919), О. Колесса з української мови.

Серед ректорів університету були українці: К. Томащук (1875—1876), О. Калужняцький (1889—1890) і Є. Козак (1907—1808).

1875 року на загальне число 208 студентів українців було 41, у 1914 на 1 198 — 303 (приблизно стільки ж румунів, найбільше було євреїв і німців). Під час Першої світової війни діяльність університету була порушена. Порушувалося питання про його перенесення у глиб Австрії. Після розпаду Австро-Угорської імперії 1918 року і прилучення Буковини до Румунського королівства університет до 1940 р. вважався румунським вищим навчальним закладом. У 1918—1940 pp. університет було румунізовано, скасовано українські кафедри, а українських професорів звільнено. Філософський факультет поділено на два: філософсько-літературний і природознавчий. Довголітнім ректором ЧНУ за румунського часу був І. Ністор. На природознавчому факультеті довгі роки працювали відомі вчені Костянтин Гормузакі та Карл Пенеке.

1920 року на 1 671 студентів було 239 українців, у 1933 на З 247 студентів було 2117 румунів, 679 євреїв, 199 німців, 155 українців, 57 поляків, 40 інших.

1940 року після приєднання Буковини до УРСР, університет реорганізовано у державний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання та поділено на сім факультетів, а з 1955 на одинадцять: історичний, філософський, іноземних мов, географічний, біологічний, хімічний, фізико-математичний, економічний, технічний і заочний, була 51 кафедра. Теологічний факультет було ліквідовано. Запроваджене заочне й вечірнє навчання та аспірантуру.

У 1976—1977 pp. було близько 10 000 студентів (у тому числі 38 % заочників) та близько 500 викладачів, у тому числі 26 професорів і докторів наук, близько 290 доцентів і кандидатів наук.

При університеті є ряд дослідних установ: ботанічний сад (заснований 1877 р.), біологічна дослідна база (в Жучці), лабораторії фізики напівпровідників і термодинаміки, експериментальний рибозавод, сейсмічна і метеорологічна станції, чотири музеї (зоологічний, ботанічний, геологічний, історії університету).

Монета, присвячена 125 річчю Чернівецькому державному університету (монета)

Наукова бібліотека університету має одинадцять відділів: комплектування, наукової обробки літератури, зберігання вітчизняних видань, зберігання зарубіжних видань, рідкісних та цінних видань, абонементи, читальні зали, галузевий, культурно-просвітницької роботи, інформаційних технологій, а також інформаційно-бібліографічний відділ. Цікавою є історія бібліотеки. Заснована книгозбірня в 1852 році як Крайова бібліотека, перша публічна бібліотека на Буковині, від 1875 р. (року заснування Чернівецького університету) — університетська бібліотека. Загальний фонд бібліотеки (на 01.01.2005) нараховує близько 2,6 млн примірників. Серед них: 1,125 тис. примірників наукової літератури, 171 тис. підручників та навчальних посібників, 648 тис. примірників журналів, 96 тис. примірників художньої літератури. Фонд зарубіжних видань налічує 376 тис. творів німецькою, румунською, англійською, латинською, польською, старогрецькою, французькою, гебрайською їдиш та іншими мовами. У фонді рідкісних та цінних видань зберігається близько 70 тис. прим.: інкунабули, палеотипи, вітчизняні та іноземні стародруки, особисті архіви В. Сімовича — професора Львівського університету, Є. Козака — професора Чернівецького університету, К. Райфенкугеля — директора бібліотеки Чернівецького університету, колекції Томащука — першого ректора Чернівецького університету, І. Карбулицького, І. Співака та ін. Найцінніша книга датується XIII ст. Вона написана на пергаменті латинською мовою. У цьому фонді зберігаються також книги Марії-Луізи, дружини Наполеона I, цісаря Франца Йосифа I, професорів університету С. Смаль-Стоцького, Іона Сбієри та ін.

«Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича», поштова марка України (2015)

ЧНУ видає «Наукові записки» (у 1945—1967 появилося 58 тт.), монографії (84), підручники (65).

29 червня 2011 р. 35-та сесія комітету Світової спадщини ЮНЕСКО прийняла рішення про включення до списку Світової культурної спадщини центрального корпусу університету — колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації.

У 2013 році отримав меценатську допомогу на реконструкцію будівель закладу від Дмитра Фірташа. Керівники благодійного фонду FIRTASH Foundation Дмитро та Лада Фірташ вручили ректору університету Степану Мельничуку сертифікат на 8 млн грн. на реставраційні роботи Резиденції.

У 2016 році згідно з рішенням Кабінету міністрів України до ЧНУ ім. Ю.Федьковича приєднано Буковинський державний фінансово-економічний університет[2]. Студенти та викладачі БДФЕУ протестували проти даного рішення, а ректор Володимир Прядко назвав процес «рейдерським захопленням». Приєднання відбулося після значного погіршення якості викладання і знань в БДФЕУ — в 2015 році у рейтингу ВНЗ «Топ-200 Україна» Буковинський державний фінансово-економічний університет посів 188 місце, в той час як Чернівецький національний університет — 24-те.

У 2016 році Українсько-скандинавський центр спільно з ЧНУ провів першу україно-норвезьку літню школу.[3]

З вересня 2018 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся EUROSCI онлайн-курс з питань євроінтеграції — модуль імені Жана Моне «Стратегічні комунікації»[4]

Ректором ЧНУ з квітня 2019 року є доктор фізико-математичних наук, професор Роман Іванович Петришин[5].

Семінарська церква

Ректоратом університету було засновано багатотиражну щотижневу газету «За сталінські кадри» (редактор П. Василиненко, наклад 400 прим.), перший номер якої вийшов 1 вересня 1947 року. У 1956 році газету було перейменовано на «Радянський студент», а з листопада 1990 р. — на «Університетський вісник»[6].

Редакцію газети у різні часи очолювали: Д. І. Орєхов, М. Т. Шапета, П. В. Михайлина, Д. С. Григораш, М. І. Литвиненко, Л. І. Васюк, Ф. П. Погребенник, Я. І. Пащук, А. О. Фаріон, В. К. Боролюк, А. В. Тарасова, І. С. Руснак, В. С. Филипчук.

Головний редактор — Володимир Антофійчук. Станом на 1 січня 2012 року до редакційної ради входили: Степан Мельничук (голова), Володимир Антофійчук, Василь Бакай, Микола Боднарук, Борис Бунчук, Іван Григоращук, Тамара Марусик, Сільвія Марут, Роман Петришин, Александр Ушенко.

Станом на квітень 2020 року Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича займає п'яте місце у рейтингу вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus, яка забезпечує облік публікацій науковців, установ і статистику їх цитованості[7].

За рейтингом Scopus до 100 найкращих науковців України з фізичних та технічних наук ввійшли декан інженерно-технічного факультету, професор Ангельський Олег В'ячеславович та проректор з наукової роботи, професор Ушенко Олександр Григорович (посівши відповідно 14 і 37 місця).

Також завдяки Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук Чернівецький національний університет увійшов у десятку найпопулярніших вишів для ІТ-галузі[8].

Шаблон:Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича