Баранова Вікторія Генріхівна

Народилась 13 жовтня 1960 року в місті Харків. Вихованка шахового гуртка міського Палацу піонерів ім. П. П. Постишева. Після школи в Харкові продовжила навчання в Московському училищі олімпійського резерву за напрямом «Шахи», де її тренував відомий радянський шаховий тренер Хасін Абрам Йосипович. Після закінчення училища повернулася в 1979 році до Харкова, де навчалася у Харківській філії Київської державної академії фізичної культури і спорту, яку успішно закінчила в 1983 році. У 1985 році вийшла заміж за відомого харківського шахіста і тренера Олександра Мойсейовича Подгаєцького. У 1993 році Вікторії Барановій присвоєно звання майстра спорту України з шахів. З 1993 року до нинішнього часу є тренером і керівником шахового гуртка в колишньому Палаці піонерів, а нині — Обласному Палаці дитячої та юнацької творчості. Виховала таких відомих українських шахістів як міжнародний майстер Костянтин Сергійович Тарлев, міжнародний майстер Курочкін Валерій Вікторович та багато шахістів масових розрядів[1],[2],[3]

• 1972 — Чемпіонка Харківської області серед жінок;
• 1973, 1976 — Чемпіонка Москви серед дівчат;
• 1976 — Учасниця шкільної збірної Москви;
• 1976 — Чемпіонка Всесоюзного спортивного товариства «Динамо»;
• 1977 — Учасниця молодіжної збірної Москви;
• 1980 - 2 місце в чемпіонаті Центральної ради товариства "Авангард"; [4]
• 1980 - Кубок СРСР Вищої ліги серед команд ДСТ, у складі команди "Авангард"; [5]
• 1982 - 3 місце в чемпіонаті Української РСР, Євпаторія;
• 1982 - 2 місце чемпіонату Всесоюзної ради ДСТ профспілок, поступившись 1 місцем лише А.Ахшарумовій; [6]
• 1983 - 2 місце у VIII Літній Спартакіаді Української РСР (Сімферопіль), у складі команди Харківської області;
• 1982, 1992, 1994 — Чемпіонка Харківської області серед жінок;
• 1991 - 1 місце в Четвертому Міжнародному шаховому фестивалі у м. Павлікені, Болгарія;