Барбара Здунк

Барбара Здунк (пол. Barbara Zdunk; 1769 21 серпня 1811) — етнічна полька, вважається останньою людиною, страченою за чаклунство та магію в Європі.[2]

Барбара Здунк
Народилася 1769[1]
Померла 21 серпня 1811(1811-08-21)
Ґміна Решель, Кентшинський повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Польща
·спалення
Країна  Річ Посполита
 Королівство Пруссія

Барбара Здунк проживала у Решелі, що на даний час знаходиться у Польщі, але упродовж 1772 — 1945 років належав Пруссії. Оскільки чаклунство не було кримінальним злочином у Пруссії на той час,[3] то вона була засуджена, принаймні формально і, швидше за все помилково, за підпал.[2]

У 1806 році пожежа знищила всі будинки Решеля. Барбара Здунк, яка працювала покоївкою, була в цьому звинувачена, оскільки її знали за любов до магії. Вона була заарештована в жовтні 1808 року,[2] і поміщена у в'язницю в замку Решеля. Слідство тривало три роки. Незважаючи на відсутність доказів підпалу, Здунк була страчена 21 серпня 1811 року на пагорбі за Решелем. Можливо це була помста полякам з боку Прусської влади, або поступка обуреній громадськості. Можливо зіграло свою роль те, що вона у її 38-ми річному віці у неї був коханець-підліток.

Сьогодні вважається, що фактичними паліями була група польських солдатів.

Як і у випадку Анни Гьольді в 1782 році, яка частково вважається останньою людиною, страченою за чаклунство в Європі, сумнівно страта Барбари Здунк може бути розцінена як суд над відьмою в юридичному сенсі.

21 серпня 1981 року у Решелельському замку відбулась театралізована вистава спалення Барбари Здунк, приурочена до 200-річчя цієї події.[4]

Див. також

Примітки

  1. MAK
  2. А. Захаров. ПОСЛЕДНЯЯ ВЕДЬМА КЁНИГСБЕРГА. По приговору суда Барбару Здунк сначала задушили, а потом сожгли. Новые колеса. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 4 червня 2013.
  3. Haelschner, Hugo: System des Preußischen Strafrechts. Adolph Marcus, Bonn 1868 (нім.)
  4. Krzysztof Majcher (12 серпня 2011). Proces Barbary Zdunk - spektakl. autorzy & SpecNET. Архів оригіналу за 28 серпня 2013. Процитовано 4 червня 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.