Барселонський дім

Барсело́нський ді́м (ісп. Casa de Barcelona, кат. Casal de Barcelona) — середньовічна вестготська династія, що правила Барселонським графством878) та Арагонським королівством1137). Походила від нащадків каркассонського графа Белло, родича Вільфреда Волохатого. Від 878 року голови дому носили титул графів Барселонських, а від 1162 року — титул королів Арагону. На ХІІІ століття члени династії успадкували більшість каталанських графств й створити територіальне Каталонське князівство, поєднане шлюбним зв'язком із Арагонським королівством. Цей зв'язок тривав до 1410 року, до смерті арагонського короля Мартина I, останнього законного представника чоловічої статі в головній гілці династії. Бічні роди династії правили графствами Урхеля992) й Гандії, Осоною (8781111), Провансом (11121245), Сицилією (12821409). Згідно з компромісом у Каспе 1412 року, арагонська корона перейшла до гілки Трастамарського дому, нащадкам арагонської інфанти Елеонори з Барселонського дому. Також — Барселонська династія, Арагонський дім, Арагонська династія, Каталонський дім (ісп. Casa de Cataluña).

Герб правителів Арагону та Барселони.

Родинні зв'язки

Титули і герби

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барселонський дім

  • Cawley, Charles. Aragon, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.