Елеонора

Елеонора[1] — жіноче особове ім'я. Інші форми — Леонора, Аліенора.

Елеонора
Особове ім'я
Стать	жіноче ім'я
Іменини	11 липня, 26 грудня
Іншими мовами:
англ. Eleanor ісп. Leonor кат. Elionor порт. Leonor рос. Элеонора фр. Éléonore
Пошук статей у Вікіпедії	які починаються з імені містять ім'я
Елеонора у Вікісховищі

Ім'я Елеонора єврейське, католицьке, грецьке. Інші форми імені Елеонора: Елінор, Елеанор, Ленор, Леонор, Аліенора, Еллінор, Еллінур, Елінур, Еленоура, Енор. Коротка форма імені Елеонора. Еля, Ела, Елла, Елюша, Леля, Лена, Леся, Лека, Лора, Нора, Лера, Ляля, Еліс, Еллі, Елеон, Леор, Ліора, Лео, Ноно, Норина, Норетта, Норіка, Лорі, Елліка, Ейлі.

Ім'я Елеонора має кілька версій походження. За першою версією, ім'я Елеонора давньогрецького походження, утворене від слова «елеос», що означає «милість», «співчуття»[2], тому ім'я перекладають як «милосердна», «співчутлива».

За другою версією, ім'я Елеонора — це видозмінений варіант вимови з старофранцузскої мови імені Аліенора, яке складається з двох частин «ali» («інший, чужий») і «nor» (заперечення чогось). Тому ім'я Елеонора також можна перевести як «Нечужі», в значенні «своя».

Зменшувально-пестливі звертання до Елеонори — Нора, Елла, Лера, Лора, Лола, Лена, Леля, Лео, Ляля, Ліора, Еліс[2].

Ім'я Елеонора носили багато аристократок періоду Середньовіччя. У українській мові ім'я з'явилося як запозичене з італійської мови після Жовтневої революції, коли йшла хвиля масових запозичень імен із західноєвропейських мов.