Бартоломе Ідальго
Бартоломе́ Хосе́ Іда́льго (ісп. Bartolome José Hidalgo; нар. 24 серпня 1788, Монтевідео — пом. 28 листопада 1822, Морон) — уругвайський і аргентинський поет; основоположник національної поезії Уругваю та Аргентини, один з фундаторів так званої літератури гаучо; учасник боротьби за незалежність Уругваю.
| Бартоломе Ідальго | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
24 серпня 1788 Монтевідео, Уругвай | |||
| Помер |
28 листопада 1822 (34 роки) Морон, Буенос-Айрес, Аргентина | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Мова творів | іспанська | |||
| Жанр | література гаучоd і поезія | |||
|
| ||||
 Бартоломе Ідальго у Вікісховищі | ||||
Творчість
Творчість поета пройнята патріотичними ідеями, духом визвольної боротьби проти іспанських колонізаторів. Автор:
- збірок: «Патріотичні діалоги» (1821), «Травневі діалоги» (1822);
- п'єс: «Почуття одного патріота» (1816), «Громадянська війна» (1817), «Перемога» (1819), «Ідоменео» (1820) та інше.
Література
- Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1980. Том 1. сторінка 510. (рос.)
- Жердинівська М. І. Ідальго Бартоломе // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.