Барятинський Олександр Петрович

Олекса́ндр Петро́вич Баряти́нський {1798—†1844, Тобольськ) — російський поет, декабрист. Походженням—князь. Близький друг Пестеля Павла Івановича, активний діяч Південного товариства, до якого вступив 1821 року. Був матеріалістом і послідовним республіканцем, виправдовував рішучі революційні дії.

Барятинський Олександр Петрович
Народився 18 (29) січня 1799
Російська імперія
Помер 19 (31) серпня 1844 (45 років)
Тобольськ, Західно-Сибірське генерал-губернаторство, Російська імперія[1]
Поховання Zavalnoye cemeteryd
Діяльність поет

Барятинський О.П. 1839 рік. Акварель Бестужева М.О.

Біографія

Виховувався в єзуїтському пансіоні в Петербурзі до кінця 1814 або початку 1815 року, коли, здавши попередній іспит при Педагогічному інституті, вступив на службу в Колегію іноземних справ перекладачем. У військову службу вступив в лейб-гвардії Гусарський полк юнкером - 1 січня 1817 року. Член Союзу благоденства і Південного товариства, голова Тульчинської управи (змінив на цій посаді Пестеля за кілька тижнів до смерті Олександра I). Прийняв у Південне товариство Фаленберга.

За вироком суду позбавлений чинів і дворянства, відбував покарання в Сибіру - довічна каторга; з липня 1839 року вийшов на поселення. Помер у Тобольську.

У збірці віршів «Години дозвілля в Тульчині» Барятинський виступив як вільнодумець і атеїст.

Література

Посилання

  1. Барятинский Александр Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.