Бахарев Олексій Олександрович

У дорослому футболі дебютував 1994 року виступами за «Нафтовик» (Похвістнєво), але того ж року перейшов у вищолігову «Ладу» (Тольятті). З тольятінським клубом у сезоні 1994 року зайняв 16 місце і вилетів в Першу лігу. Проте там команда з Олексієм змогла стати другою і на наступний сезон 1996 року знову повернулась в Вищу лігу. Проте за підсумками цього сезону «Лада» зайняла 18 місце і знову покинула елітний дивізіон.

На початку 1997 року перейшов в столичний «Спартак» у складі якого того ж сезону став чемпіоном Росії, після чого перейшов в «Ротор».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу донецького «Шахтаря», до складу якого приєднався в березні 1999 року. Відіграв за донецьку команду наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши за цей час два національних чемпіонства і три кубка. Після цього на правах оренди півроку провів у «Рубіні», проте виступав виключно за дублюючу команду.

2006 року повернувся в «Ладу» (Тольятті), з якою в тому ж сезоні зайняв 17 місце в Першій лізі і вилетів до третього за рівнем дивізіону країни. Після цього виступав за першолігові клуби «Носта» та «Машук-КМВ».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі ФСА, за який недовго виступав протягом 2009 року[1].

Зіграв по одному матчу за збірні Росії і України.

• 18 листопада 1998. Товариський матч. Бразилія — Росія 5:1. 53 хвилини, вийшов на заміну
• 21 серпня 2002. Товариський матч. Україна — Іран 0:1. 56 хвилин, був замінений

З 2011 року — дитячий тренер в донецькому «Шахтарі»[2].

8 лютого 2012 року у Олексія народився син.