Баязид Дода

Баязид Дода (близько 1888, Штіровіца, Османська імперія, нині Північна Македонія — 25 квітня 1933, Відень, Австрія) — геолог, фотограф і етнограф албанського походження, секретар і компаньйон австро-угорського дослідника Ференца Нопчі.

Баязид Дода
Народився 1888
Štirovicad, Гостивар (община), Македонія
Помер 25 квітня 1933(1933-04-25)
Відень, Перша Австрійська Республіка
Країна  Османська імперія
 Албанія
Національність албанці
Діяльність фотограф
Знання мов албанська

Біографія

Дода народився в албанській сім'ї у селі на заході сучасної Північної Македонії. Через відсутність роботи та бідність молодик поїхав у Бухарест на заробітки. Там у 1906 році він зустрів барона Нопчу. Нопча найняв його секретарем і, вочевидь, одразу закохався, про що свідчить щоденник мандрівника. Декілька місяців вони провели в родинному маєтку Нопчі в Сачелі. Пізніше подорожували до Лондона, де Дода захворів на грип.

У листопаді 1907 року вони були вже в Шкодері, а надалі попрямували до рідного села Доди. Там їх узяв у полон місцевий розбійник.[1]

1913 року сербські військові вбили батька й брата Доди, можливо через помсту за його зв'язки з австро-угорцями.

У 1920-ті разом з Нопчею Дода подорожував по Південній Європі на мотоциклі. Наприкінці життя Дода страждав на алкоголізм.[2].

Вранці 25 квітня 1933 року Ференц Нопча дав Баязиду снодійне, після чого застрелив його й застрелився сам.

На честь Баязида Ференц Нопча назвав вид викопних черепах Kallokibotion bajazidi.

Дослідження

Дода брав активну участь у палеонтологічних дослідженнях. Зокрема під час розкопок поблизу Сачела 1912 року знайшов скам'янілості, які Нопча 1915 року описав як анкілозаврового динозавра Struthiosaurus transylvanicus[3]

Албанолог Роберт Елсі знайшов написаний Додою не пізніше 1914 року рукопис щодо етнографії албанців у західній частині сучасної Північної Македонії. У 2007 році у Відні він видав її як книгу Баязида Доди «Albanisches Bauerleben im oberen Rekatal bei Dibra (Makedonien)» (Життя албанських селян у долині Горної Ріки поблизу Дібри (Македонія)). Рукопис містив детальні відомості щодо культури й побуту населення македонського регіону Горна Река (охоплює сучасні общини Маврово і Ростуша і Гостивар), зокрема розкривав теми місцевої їжі та лікарських рослин. Імовірно, цю працю Дода написав у рамках полеміки з сербським астрономом і націоналістом Спиридоном Гопцевичем, який у власних розвідках розглядав мешканців Штіровіци як албанізованих сербів[4].

Примітки
  1. 1907. Baron Franz Nopcsa: The Baron Held Hostage in the Mountains of Dibra
  2. Pickerell, J. (2016). Weird Dinosaurs: The Strange New Fossils Challenging Everything We Thought We Knew. New York: Columbia University Press. doi:10.7312/pick18098
  3. Ősi, Attila; Codrea, Vlad; Prondvai, Edina; Csiki-Sava, Zoltán (2014). New ankylosaurian material from the Upper Cretaceous of Transylvania. Annales de Paléontologie 100 (3): 257–271. ISSN 07533969. doi:10.1016/j.annpal.2014.02.001.(англ.)
  4. Pieroni, Andrea; Rexhepi, Besnik; Nedelcheva, Anely; Hajdari, Avni; Mustafa, Behxhet; Kolosova, Valeria; Cianfaglione, Kevin; Quave, Cassandra L (2013). One century later: the folk botanical knowledge of the last remaining Albanians of the upper Reka Valley, Mount Korab, Western Macedonia. Journal of Ethnobiology and Ethnomedicine 9 (1): 22. ISSN 1746-4269. doi:10.1186/1746-4269-9-22.(англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.