Беатріче Ченчі
Беатріче Ченчі (італ. Beatrice Cenci; 6 лютого 1577, палаццо Ченчі, Рим — 11 вересня 1599 міст Святого Ангела, Рим) — батьковбивця, дочка римського аристократа Франческо Ченчі (1527—1598), що прославилася красою і мужньою поведінкою під час розслідування і страти. У 1598 році разом з мачухою Лукрецією Петроні-Ченчі і братом Джакомо вступила в змову, щоб убити батька, «грубого і розбещеного» старого. Була засуджена за цей злочин і страчена разом зі спільниками через відсічення голови. Ця історія послужила сюжетом численних літературних творів.
Беатріче Ченчі | |
---|---|
Народилася |
6 лютого 1577[1][2] Рим, Папська держава[1][2] |
Померла |
11 вересня 1599[1][2][…] (22 роки) Рим, Папська держава[1][2] ·обезголовлювання |
Поховання | Темп'єтто[1] |
Країна | Папська держава |
Місце проживання | Рим |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | італійська[2] |
Титул | патрицій[3] |
Батько | Francesco Cencid[1][2] |
Цю історію згадує Тарас Шевченко в поемі «Княжна».
Див. також
Джерела
- О. Стужук. Ченчіо (Ченчі, Cenci) Беатріче // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 730.
Посилання
- Caiani L. Dizionario Biografico degli Italiani — 1979. — Vol. 23.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Catalog of the German National Library
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.