Беатріче Ченчі

Беатріче Ченчі (італ. Beatrice Cenci; 6 лютого 1577, палаццо Ченчі, Рим — 11 вересня 1599 міст Святого Ангела, Рим) — батьковбивця, дочка римського аристократа Франческо Ченчі (1527—1598), що прославилася красою і мужньою поведінкою під час розслідування і страти. У 1598 році разом з мачухою Лукрецією Петроні-Ченчі і братом Джакомо вступила в змову, щоб убити батька, «грубого і розбещеного» старого. Була засуджена за цей злочин і страчена разом зі спільниками через відсічення голови. Ця історія послужила сюжетом численних літературних творів.

Беатріче Ченчі
Народилася 6 лютого 1577[1][2]
Рим, Папська держава[1][2]
Померла 11 вересня 1599(1599-09-11)[1][2][…] (22 роки)
Рим, Папська держава[1][2]
·обезголовлювання
Поховання Темп'єтто[1]
Країна  Папська держава
Місце проживання Рим
Діяльність аристократка
Знання мов італійська[2]
Титул патрицій[3]
Батько Francesco Cencid[1][2]

Цю історію згадує Тарас Шевченко в поемі «Княжна».

Див. також

Джерела

Посилання

  1. Caiani L. Dizionario Biografico degli Italiani — 1979. — Vol. 23.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Catalog of the German National Library
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.