Безименський Олександр Ілліч
Безименський Олександр Ілліч | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Безыменский Александр Ильич | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Безименський Олександр Ілліч | |||
Народився |
6 (18) січня 1898 Житомир | |||
Помер |
26 червня 1973 (75 років) Москва, СРСР | |||
Поховання | ||||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Q4113253? | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1918-1973 | |||
Жанр | п'єси, поеми, вірші | |||
Членство | Спілка письменників СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Олекса́ндр Іллі́ч Безиме́нський (*6 (18) січня 1898, Житомир — 26 червня 1973) — російський поет.
Член КПРС з 1916.
Життєпис
Народився у Житомирі. Закінчив Київський комерційний інститут.
Почав друкуватись 1918 року. Широко відомі твори 20-х рр., присвячені комсомолу («Молода гвардія», «Партквиток», поема «Комсомолія»). Працював у складі бригад «Правди» на Дніпробуді, написав відому поему «Трагедійна ніч» (1931). Виступає як сатирик (п'єса «Постріл», 1930; зб. «Гнівні рядки», 1949; «Книга сатири», 1956). Вірші періоду Великої Вітчизн. війни об'єднав у збірці «Фронтовий зошит» (1946), серед них поезії, присвячені Україні («Ненько-Україно», «Атака», «Севастополь»).
Йому належать переклади поезій Тараса Шевченка «Світе ясний! Світе тихий!», «Подражанія Ієзекіїлю», «Не гріє сонце на чужині», «Н. Т.» («Великомучинице, кумо!»), вірш «Повстали ми і волю окропили» (1939) і стаття про Тараса Шевченка «Любов і ненависть» (1939).
Твори
- Стихи. М., 1957;
Українські переклади
- Постріл. X., 1930;
- Покоління соціалізму. X — К., 1933;
- Трагедійна ніч. X., 1932;
- Зустрічі комсомольців з В. І. Леніном. К., 1956.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.