Безсмертні: Війна світів

«Безсмертні: Війна світів» (фр. Immortel (ad vitam)) — французький фантастичний фільм 2004 р. режисера Енкі Білала, заснований на двох частинах власної серії графічних новел: «Ярмарок безсмертних» (англ. The Carnival of Immortals, фр. La foire aux immortels), «Жінка-пастка» (англ. The Woman Trap, фр. La Femme piège). Назва фільму Immortel (Ad Vitam) дослівно можна перекласти «Безсмертний (поки живий)» (фр. immortel — безсмертний, лат. лат. Ad vitam — на все життя, довічно).

Безсмертні: Війна світів
Immortel (ad vitam)
Жанр Фантастика
драма
Режисер Енкі Білал
Продюсер Шарль Гассо
Сценарист Енкі Білал
Серж Леман
У головних
ролях
Лінда Харді
Томас Кречманн
Шарлотта Ремплінг
Томас Поллард
Янн Коллетт
Оператор Паскаль Женнессо
Композитор Горан Вейвода
Монтаж Веронік Парне
Художник Жан-П'єр Фує
Кінокомпанія Duran Entertainment
Дистриб'ютор First Look Pictures (США)
Ciby 2000 (Австралія)
Тривалість 102 хв.
Мова французька, англійська
Країна Франція
Італія
Велика Британія
Рік 2004
Дата виходу 24 березня
Кошторис €22,1 млн
Касові збори $6 251 029
IMDb ID 0314063

Сюжет

Дія фільму відбувається в 2095 році в Нью-Йорку. Похмуре футуристичне місто майбутнього населяють генетично модифіковані люди з пересадженими органами. Чудеса нанохірургіі людям стали доступні завдяки корпорації «Євгеніка», замішаній у незаконних дослідах над людьми і прибульцями, до того ж володіє великою владою у цьому світі. У Центральному парку з'явилася аномалія, «зона вторгнення», проникнення в яку для людей закінчується смертю. Над містом ширяє невідомо звідки виникла піраміда, усередині якої боги Стародавнього Єгипту Анубіс і Баст вирішують долю Гора.

«Євгеніка» отримує в свої руки чергову партію піддослідних. Серед них виявляється Джилл (Лінда Харді) — дивна дівчина нелюдського походження, з синім волоссям і незвичайними здібностями. Вона не пам'ятає свого минулого, приймає невідомі таблетки і довіряє тільки таємничому Джону (Фредерік П'єро). Джилл потрапляє в руки лікаря Елми Тернер (Шарлотта Ремплінг), яка пропонує їй співпрацю — Елма обіцяє забезпечити Джилл документами в обмін на допомогу у вивченні її незвичайного організму.

Протягом останніх семи днів свого життя бог Гор шукає і знаходить в Нью-Йорку відповідне для себе тіло. У підсумку свій вибір він зупиняє на відомому революціонері Нікополі (Томас Кречманн). Тіло Нікопола підходить Гору, бо воно не піддавалося генетичним змінам — останні 30 років Нікопол провів у кріов'язниці, звідки його звільняє випадок і потім знаходить Гор. Частково взявши контроль над діями Нікопола, Гор змушує його шукати в Нью-Йорку жінку, здатну зачати від бога. Нею виявляється Джилл.

Ролі

  • Лінда ХардіДжилл
  • Томас КречманнНікопол
  • Шарлотта Ремплінгдоктор Елма Тернер
  • Томас ПоллардГор
  • Янн Коллеттінспектор Фробе
  • Жан-Луї ТрентіньянДжек Тернер
  • Корінна ЖаберЛілі Лианг
  • Фредерік П'єроДжон
  • Джо Шерідансенатор Кайл Оллгуд

Музика

Список саундтреків:

  • Marc A. Huyghens, Venus — Beautiful Day
  • Sigur Ros — Hjartao Hamast
  • Ralph Rainger, Leo Robin — June in January
  • Julie Delpy — My Dear Friend
  • J. Hayward — Night in White Satin
  • R. Matta, C. Huidobro, G. Vejvoda — Etang Donne
  • D. Lavaillant — Atomic Reaction
  • D. Lavaillant — Under the Volcano

Нагороди та номінації

  • 2004 — номінація на премію Audience Award (European Film Awards) в категорії «Найкраща актриса» (Шарлотта Ремплінг)
  • 2004 — номінація на премію Audience Award (European Film Awards) у категорії «Найкращий актор» (Томас Кречманн)
  • 2005 — номінація на премію Сезар в категорії «Найкращий дизайн» (Жан-П'єр Фуйе)

Критика

Рейтинг фільму на сайті Internet Movie Database — 6,0/10,[1] Rotten Tomatoes — 43% свіжості та 53% оцінка аудиторії.[2]

Цікаві факти

  • За словами режисера Енкі Білала, ім'я Нікопол головному героєві він дав на честь міста Нікополь в Україні.
  • У фільмі Нікопол декламує уривки з віршів «Падаль», «Самобичування», «Руйнація», «Отрута» Шарля Бодлера зі збірки «Квіти зла».
  • В одній зі сцен фільму герой в барі п'є горілку під назвою «Тарковська».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.