Безсполучникове складне речення

Безсполучникові складні речення ми вживаємо часто. Вони є доволі неоднорідними за своєю структурою. Для них також є характерна різноманітність семантичних відношень між частинами. Для правильного мовлення та письма важливо знати про їхні особливості. Тому запрошуємо до з’ясування! Безсполучникові складні речення — це такі речення, частини яких об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією і співвідношенням видо-часових форм присудків, без сполучників і сполучних слів:

 - Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В. Єніна);
 - На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух… (Д.Павличко).

Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки:

а) відсутність сполучників чи сполучних слів; б) семантична багатоплановість; в) менш тісна пов’язаність частин.

Головними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових речень є:

1) інтонація; 2) співвідношення видо-часових форм присудків предикативних частин; 3) змістова взаємозалежність частин; 4) порядок розташування частин; 5) лексико-граматичні засоби (наявність у першій частині вказівних слів, спільний другорядний член, неповнота першої частини).

Інтонація як специфічний і основний засіб зв’язку предикативних частин безсполучникового складного речення може бути різною:

1) перелічувальна, яка виражає відношення однорідності; 2) зіставлення й протиставлення; 3) зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості; 4) з’ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.

==

Безсполучникові складні речення за характером синтаксичних і смислових зв'язків між частинами, що входять до їх складу, поділяються на дві основні групи: ==== 1 — з однорідними частинами 2 — з неоднорідними частинами Часто (але не завжди) БСР можна перетворити на складносурядні чи складнопідрядні речення.

                                   БСР з однорідними частинами можуть виражати такі смислові відношення:

1) одночасність дій, явищ Два голуби гуде, голубка туркоче (Нар.тв).

2) послідовність дій, явищ Заходило сонце, вузенькі вулички спорожніли, люди ховалися по домівках.

3) зіставлення або протиставлення дій, явищ Сіроманець уже не котився — його котив вітер (М.Вінграновський).

                                  БСР з неоднорідними частинами можуть виражати такі смислові відношення:

1) причинові Хат не було видно: вони потонули в снігу. — (можна поставити підрядний сполучник бо: Хат не було видно (чому?), бо вони потонули в снігу).

2) наслідкові Добре навесні й улітку попрацювали — от і маєте що їсти взимку. — (можна поставити сполучник підрядності так що)

3) умовні Своїх батьків поважатимеш — шану від власних дітей матимеш (Нар.тв.). — (можна поставити підрядний умовний сполучник якщо)

4) часові Зійде сонце — утру сльози... (Т.Шевченко). — (утру сльози (коли?), коли зійде сонце)

5) з'ясувальні (доповнювальні, пояснювальні)

Поступово давні медики усвідомили: потрібно постійно вивчати будову живих організмів (З дит. енцикл.). — (Усвідомили (що?), що потрібно вивчати...)

Складні безсполучникові речення перелічувальної семантики, що виражають часову послідовність дій, явищ, характеризуються сталим порядком предикативних частин, а дієслова-присудки цих частин найчастіше виражаються формами минулого або майбутнього часу доконаного виду:

- Невідомо звідки налетів вітер, зашуміли гіллями берези… (А. Шиян);
- Порозтають тії білії сніги, покриються травицею всі луги, розів ‘ється калинонька і садок…

(Л. Глібов)

Складні безсполучникові речення з відношеннями переліку, що означають одночасність дій, явищ, характеризуються однотипними формами дієслів-присудків і перелічувальною інтонацією.

Відтворювані ними дії й факти об’єднані одним часовим відрізком. Перелічувані дії і явища можуть перебувати у плані:

 - минулого: Десь далеко, в повитих туманом плавнях, вставало сонце; тихо курились луки, переливаючись іскристими барвами… (Я. Баш);
 - теперішнього: Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх (М. Нагнибіда);
 - майбутнього часу: сивітимуть знов у далині високі могили, віятиме вітер полиневим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя (А. Головко).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.