Бенгальська кішка (домашня)

Виникла порода завдяки старанням студентки Жанни Міль, що жила в Аризоні й хотіла вивести породу домашніх кішок, зовні схожих на диких.

Родоначальниками породи є дика бенгальська кішка Felis Bengalensis (звідки порода й одержала свою назву) й американська короткошерста. Надалі в становленні породи брали участь кішки інших порід: єгипетські мау, бурмеси й різні кішки із забарвленням табі. Знадобилося майже 22 роки на те, щоб нова порода затвердилася. У 1990-91 pp. нова порода була допущена до участі в чемпіонатах.

Поступово порода набуває популярності. Представники породи завезені до Європи, але оскільки вони поки що там рідкісні, є одними з найдорожчих.

Кішки бенгальської породи мають гармонійну статуру, дуже прив'язуються до хазяїна, постійно потребують людського товариства. Дуже активні й рухливі, люблять підніматися на плечі. А ще вони дуже люблять водні процедури, можуть навіть приймати душ разом із господарями. Кішка прекрасно задовольняється життям у квартирі, легко звикає до нового житла. Її не можна випускати гуляти самостійно, тому що є небезпека загубити тварину. Ці домашні улюбленці дуже грайливі і високо стрибають, вони підкорять усі вершини у вашому будинку. При нагоді стараються вполювати все що рухається. Вони часто при полюванні або іграх видають хижі звуки, які не вміють видавати звичайні домашні коти. Дуже розумні, при бажанні можна навчити грати у хованки та багато іншим речам.

Ці кішки дуже сміливі, вміють захищати свою територію.

Кошенят приносить раз на рік. Спарювати краще на території кота, бо кішка дуже захищає свою територію. Досить часто кішка навіть спочатку може бути трохи агресивною до кота і не підпускати до себе навіть на його території. Але через кілька годин, інколи наступного дня вони починають гратися і бути більш дружніми.

Вагітність проходить так само, як у всіх інших кішок 58-65 днів. Ці кішки дуже гарно виховують своїх кошенят і багато чому їх навчають. Кошенята дуже активні, грайливі і люблять бігати. Періоди ігор чергуються з періодами сну кілька разів на день. Досить часто кішка сама може приносити хазяїну іграшки щоб той погрався з кошенятами.

Кішки бенгальської породи — тварини важкі, від середніх до великих розмірів. Коти важать 5-6 кг, кішки — 3-4 кг. Тіло довге, гнучке, з добре розвиненою м'язовою системою. Кінцівки міцні, мускулясті. Задні кінцівки трохи довші, ніж передні, що надає стрімкості ході. Хвіст товстий, досить довгий, тоншає до кінчика. Кінчик хвоста заокруглений і чорний.

Голова невелика (менша, ніж в американської короткошерстої), не дуже широка, довга, але не звужується до кінця морди. У профіль помітний легкий нахил від верхівки до чола й від чола до носа. Ніс міцний і широкий. Вуха короткі, маленькі, широкі біля основи, з округленими кінцями, направлені вперед. Кінчики вух темніші. Шия довга, товста й сильна.

Хутро коротке, густе, м'яке й блискуче. У кошенят воно може бути довшим. Морда у кошенят видовжується коли вони підростають.

• Тойгер
• Оцикет

Заведия Т. Л. Сучасна енциклопедія любителя кішок: 1500 корисних порад фахівців. — Донецьк : БАО, 2004. — ISBN 966-548-910-0.

• Бенгальська кішка
• Відгуки власників
• Відео огляд з Animal Planet