Бенхамін Соларі Парравісіні

Бенхамін Соларі Парравісіні народився 8 серпня 1898 року у Буенос-Айресі у родині психіатра Бенхаміна Томаса Соларі, який згодом став депутатом[2]. Він був старшим з восьми дітей у родині. У дитинстві жив в особняку «La Casona» в окрузі Вісенте-Лопес за 10 км від столиці. Згодом цей будинок художник використовував як дачу, а сам переїхав до буенос-айреського району Сан-Тельмо[2].

Усе своє життя Бенхамін присвятив мистецтву і мав у цій справі певний успіх: його роботи виставлялися у салоні Asociación Amigos del Arte і сподобалися тодішньому президенту Аргентини Марсело Торкуато де Альвеару. Згодом художник отримав премії міжнародної виставки у Буенос-Айресі і золоту медаль виставки у Льєжі. Королю Бельгії Альберту I, який відвідав Льєж, сподобалися роботи Соларі і він купив одну[2].

Згодом Соларі працював викладачем, керівником департаменту мистецтв Муніципального банку Буенос-Айреса, директором відділу мистецтва і соціальної допомоги Муніципального кредитного банку[3], директором Муніципальної виставкової галереї Буенос-Айреса[2] і секретарем Асоціації сприяння розвитку мистецтв (1948 року).

• 1927: Муніципальна виставка
• 1929: Amigos del Arte (у Буенос-Айресі)
• 1935: Camati
• 1947: Асоціація сприяння розвитку мистецтв

Ще на початку кар'єри художника його роботи багатьом здавалися дивними, проте на це списували на химерну манеру художника[4]. Проте згодом Соларі, здебільшого вже після смерті, набув слави аргентинського Нострадамуса: у його картинах деякі люди бачили пророцтва. Журналісти приписували йому передбачення катастрофи в Японії, створення атомної бомби, теракти 11 вересня та політ у космос та багато іншого[4]. Найбільші суперечності викликає його серія з більш ніж тисячі малюнків, названих автором психографіями, які виконані у техніці автоматичного письма впродовж 1936—1972 років.

Уфолог Фабіо Серпа у своїй книзі «Бенхамін Соларі Паррвісіні: Нострадамус з Америки» писав, що художник мав контакт з іншопланетянами, яким він, на думку Серпи, і завдячує своїм талантом[3].

Двоюрідний брат матері художника і його близький друг комік Флоренсіо Парравісіні писав: «Іноді на нього находило щось, він емоційно хапав олівець, який, здавалося, сам водив його руку по паперу, немов хтось йому щось диктував»[4]

Водночас критики вважають пророчий дар Соларі вигадкою, оскільки жодне з його пророцтв не є чітким і не має однозначного трактування[5].

Про Бенхаміна Соларі Парравісіні було написано у таких друкованих виданнях:

• Адріан Мерліно. Словник митців Аргентини (с. 347). Буенос-Айрес, 1954.
• Журнал «Conocimiento de la Nueva Era», травень 1966.
• Журнал «Conocimiento de la Nueva Era» квітень-травень-червень 1967.
• Журнал «Conocimiento de la Nueva Era», липень 1969.
• Норберто Пакула. Пророчі завіти Бенхаміна Соларі Паррвісіні, 1988.
• Педро Романюк. Південний конус, маяк світу. Буенос-Айрес: Ларін, 1992
• Педро Романюк. Неопубліковані пророцтва Бенхаміна Соларі Паррвісіні. Буенос-Айрес: Ларін, 2007
• Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том I). Буенос-Айрес: Otros Mundos, 1972.
• Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том II). Буенос-Айрес: Kier, 2003.
• Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том III). Буенос-Айрес: Kier, 2003.
• Сігурд фон Вурмб. Бенхамін Соларі Паррвісіні, пророчі малюнки (том IV). Буенос-Айрес: Kier, 2006.
• Фабіо Серпа: Бенхамін Соларі Паррвісіні, Нострадамус з Америки. Буенос-Айрес: Continente, 2003

• Замітка про художника(укр.)
• Критика робіт художника(ісп.)
• Близько 800 робіт художника(ісп.)