Бердаков Валерій Олексійович

Народився в Кривому Розі, Довгинцівка. Навчався у Вінницькій області — ПТУ-36, працював на підприємствах Кривого Рогу, з 1997 року — в КП «Криворіжтепломережа». Проживав в селі Джурин Шаргородського району.

Мобілізований у серпні 2014-го. В часі війни — командир протитанкового взводу, 1-й механізований батальйон, 93-тя бригада.

18 листопада 2014-го загинув під час мінометного обстрілу взводного опорного пункту (висота № 17 на околиці Донецького аеропорту[1]) біля села Веселе. Тоді бійців 93 ОМБр, які везли воду, набої та супроводжували часткову ротацію в аеропорт Донецька, атакували проросійські бойовики. Бій тривав півтори години, бойовики обстрілювали з мінометів і «Градів». Окрім загиблого Бердакова — один загиблий і 7 поранених, 1 зник безвісти.

Похований в Кривому Розі. 21 листопада в місті оголошено траур.

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (4.6.2015, посмертно).

• Указ Президента України від 4 червня 2015 року року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Бердаков Валерій Олексійович // Книга пам'яті
• Валерій Бердаков
• Зустріч з воїнами АТО^{[недоступне посилання з вересня 2019]}
• Довгинцівська районна рада
• Загинув криворожанин Валерій Бердаков (рос.)