Березнянська сотня

Виникла між 1651—1654 pp. у складі Чернігівського полку з селами: Волосківці, Степанівка, Стольне, Локнисте, Михайлове, Городище. Юридично закріплена Переяславською угодою 1654 р. з Москвою у складі Ніжинського полку, у котрому перебувала до 1672 р.

1669 р. з сотні виділено Стольненську (Столинську) сотню. Гетьман Іван Самойлович під час реформування полково-сотенного устрою Лівобережної України у 1672 р. включив сотню до Чернігівського полку, у складі якого вона знаходилася аж до ліквідації у 1782 р. Після її ліквідації населені пункти сотні були включені до Чернігівського намісництва.

Сотенний центр: містечко Березне [Березна, Березина], нині — селище Березна Менського району Чернігівської області.

• Підгайний Семен (1654)
• Гоневський Сава Іонович (1660—1680)
• Грибовський Павло Мартинович (1676, н.)
• Антонович Василь (1676—1689)
• Мокрієвич Самійло Карпович (1689—1690)
• Мандрика Прокіп (1688, н.)
• Іваниченко Яків (1695, н.)
• Скоропадський Василь Ілліч (1697—1709)
• Іванович Михайло (1711)
• Бонаткевич (Бунаркевич) Василь (1711—1719, н.)
• Лисенко Федір Іванович (1723—1728)
• Давидович Іван (1724, н.)
• Брежицький Олександр (1730, н.; 1731—1735)
• Лисенко Андрій Федорович (1744—1746)
• Михно Андрій (Артем) (1742, н.)
• Сахновський Яким (1748—1769)
• Сахновський Павло (1770—1782)

На території сотні було 9 населених пунктів:

1 містечко — Березне;

8 сіл — c.Баба; c.Гориця; c.Городище; c.Гусавка; c.Дурне; c.Локнисте; c.Рогозка; c.Феськівка.

В Рум'янцевському описі за сотнею значиться також: села Бреч, Єлін, Жесківка, Куковичі; хутори — Луговий, Прищепиний; урочища — Мехі, Миші, Моргуличі і Домницький монастир.

На заході сотня межувала з Седнівською, на сході з Синявською та Стольненською сотнями.

1. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007.