Берковець (одиниця маси)
Бе́рковець — давньоруська одиниця вимірювання маси, яка дорівнює 10 пудам ≈ 164 кг (точніше, 163,8 кг), що використовувалася до XX століття[1].За однією з гіпотез назва (раніше берковеськ, давньоруське бьрковьскъ - «бйорковський») походить від давньоруської назви старовинного шведського торгового міста Бйорко[2] VIII—X століть на південному сході озера Меларен (Швеція).
Використання
Початково використовувалась переважно для зважування воску та солі. Згадується в уставній грамоті новгородського князя Всеволода Мстиславича, виданій громаді купців-вощаників, які торгували воском і медом, при церкві Іоанна Предтечі на Опоках в Новгороді в 1134 році. Надалі зустрічається в новгородських та псковських літописах.[3]
В Російській імперії ця одиниця використовувалася до введення метричної системи в 1918 році.
Берковцем іноді називали також і німецький шиффунт.
На сьогодні ця одиниця вимірювання представляє швидше історичний інтерес.
Див. також
Посилання
- Малознані українські історичні терміни, слова та словосполучення (тлумачний словник). Упор. В. Туркевич. - Київ, вид. «Сучасність», 2013. — С. 14. — ISBN 978-966-96584-7-1.
- М. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. Под ред. О. Н. Трубачева. М., «Прогресс», 1986; т. I, стр. 156 и сл.
- Велика радянська енциклопедія, 3 вид.
Джерела
- Малознані українські історичні терміни, слова та словосполучення (тлумачний словник). Упор. В. Туркевич. - Київ, вид. «Сучасність», 2013. — С. 14. — ISBN 978-966-96584-7-1.
- Берковец // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Пуд, единица веса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)