Руська система мір

Украї́нська (ру́ська) систе́ма мі́р — система мір і ваги на Русі (Україні) в X—XX століттях. Використовувалася в Русі (Х–XIII ст.), Руському королівстві (XIII–XV ст.), Великому князівстві Литовсько-Руському і Речі Посполитій (XV–XVIII ст.), а також руських (українських) землях, підвладних Габсбурзьким монархіям та Російській імперії (XVIII — початок XX ст.).

Довжина

Загальна
Антропологічний принцип вимірювання у ліктях

Міри довжини[1]

  • 1 сажень = 3 лікті = 6 шухів = 72 персти.

На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міра довжини використовувався лікоть, уніфікований із європейською системою мір. Із XIII ст. застосовувався лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Пруссії тевтонськими лицарям. Поряд з ним застосовувався лікоть старопольський у 59,6 см. У містах на ринковій площі зберігались еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини у 1787—1857 роках діяла міра довжини — лікоть львівський чи галицький у 59,6 см.

Довжина тканин

Міри довжини тканин[1]

  • Постав сукна = 20—50 ліктів, найчастіше 30—36 ліктів[2].
  • Бал (бела) сукна = 25 поставів[2].
  • Штука полотна найчастіше = 48 ліктів.
  • Штука різних тканин (роrсіо, ресіа) = 30, 50, 60, 79 ліктів[2].

Площа

Міри поверхні[1]

  • Королівський гіберновий лан = 64,8 морга.
  • Війтівський (ревізорський) лан = 90 моргів.

Об'єм

1. Насипні міри об'єму[1]

  • Лашт у Польщі = 60 кордів, див. прим. 301.[3]
  • Корець = 36 гарнців[3]
  • Гарнець = 4 кварти = 16 кватирок (= 3,7681 л)[3]
  • Белець — місцева міра об'єму та місткості[4]. У джерелах зафіксовано її застосування на Волині в 16 столітті[5]
  • Мірка солодова — одиниця виміру солоду зерна, пророщеного для виробництва вару пива або горілки. Прирівнювалася до трьох солянок[6].

2. Наливні міри об'єму[1]

  • Бочка = від 36—122 гарнців[7][8].
    • Бочка велика, наприклад віденська = 4 чверті = 8 осьмин = 72 великих (цехових) гарнців = 144 малих (шинкових) гарнців = 407 л.
    • Бочка руська = 2 півбочки = 6 поков = 24 ручки (чверті) = 232 л.
  • Барило = 18—28 гарнців.
  • Куфа = 2 бочки[8]
  • Солянка = малій бочці, тобто 20—25 гарнцям[джерело?].
  • Наливний гарнець у Львові = 3,84 л.[7]

Вага

Міри ваги[1]

  • Фунт (libra) = 32 лути = 48 скойців.
    • Фунт львівський = 405,224 г.
  • Камінь = 32 фунти.
    • Камінь львівський = 10 безмінів[8].
  • Пуд = 6 безмінів = 53,8 фунти[7].
  • Безмін = 8—9 фунтів = 3,3—3,7 кг[8].
  • Гривна = фунт — 32 лути.

Лічба

Способи лічби різних товарів[1]

  • Копа = 60 шт.
  • Кіпа шкір = 100 шт[9]
  • Бунт = мендель = 15 шт., див. прим. 219.
  • Сороки — бунт із 40 штук хутра лисиць, куниць, пупків соболів, див. с. 58.
  • Фаска масла = 30 кварт.
  • Віз заліза = 2 снопи = 24 шини, див. с. 66.
    • «Віз» заліза важив близько одного сотнара. Звичайно на однокінний віз вантажили 5 «возів» заліза, оскільки середнє навантаження коня в той час становило приблизно 5 сотнарів.

Див. також

Примітки
  1. Додаток V. Міри // Гвоздик-Пріцак, 1999
  2. ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 256. — Арк. 368. Штука полотна дорівнює 48 ліктям, бела сукна — 25 поставам, постав сукна—20—50 ліктям, частіше 30—36 ліктям, лікоть львівський—73,2. (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 10.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  3. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XV—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 11—12. Лашт у Гданську дорівнював 32 корцям, лашт дорівнює 60 корцям, корець — 36 гарнців (на підставі конституції 1565 р.). На практиці корець — 16—45 гарнців. Гарнець краківський — 3,15—3,17 л; гарнець — 4 кварти.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  4. Герасименко Н. О. БЕЛЕЦЬ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 217. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  5. Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966
  6. Герасименко Н. О. Мірка солодова // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  7. ЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 829781. — Арк. 2, 4 об. Пуд дорівнював 40 фунтам. Бочка — найчастіше від 36 до 122 гарнців; гарнець (у Львові) 3,84 л. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління. — К., 1961. — № 2(46). — С. 11, 12; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  8. Куфа — 2 бочки, бочка від 36—122 гарнців; камінь у Львові — 10 безмінів; 1 безмін — 8-9 фунтів; крім того, камінь найчастіше важив 32 фунти; хаба (габа) — турецьке грубе біле ворсисте сукно; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  9. Кіпа — міра тканини, що мала 100 відрізків. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 686; за Гвоздик-Пріцак, 1999

Джерела
  • Чибирак С.В. Україна, держава: метрологія. // Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018.
  • Ісаєвич Я. Д. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46).
  • 9.9. Наукові знання (М. Ю. Брайчевський) // Історія української культури. — Київ, 2001. Том 1. Розділ 9. Київська Русь.
  • § 3. Соціальні світи Русі // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С.71–87.
  • 1.3. Виробнича культура: світоглядні аспекти, обряди та ритуали // Історія української культури. Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). — Київ, 2001.
  • Додаток V. Міри // Лариса Гвоздик-Пріцак. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. — Київ, 1999.
  • Герасименко Н. З історії української метрології: міри об'єму збіжжя й меду // Український історичний журнал. — 2014. — Вип. 4 (№ 517).
  • Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. — Київ: Наукова думка, 1966.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.