Бернард Мацейовський (кардинал)
Берна́рд Мацейо́вський (пол. Bernard Maciejowski; 1548 — 19 січня 1608) — польський католицький архієпископ, кардинал. Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського (1605—1608). Єпископ Луцький (1587—1588) і Краківський (1600). Представник шляхетного роду Мацейовських гербу Цьолек. Провів обряд вінчання Марини Мнішек та царя Московії Дмитрія I. Також — Мацієвський[1].
| Бернард Мацейовський Bernard Maciejowski | ||
.jpg.webp) | ||
| Портрет Бернарда Мацейовського | ||
| ||
|---|---|---|
| 1605 — 1608 | ||
| Обрання: | 24 квітня 1605 | |
| Конфесія: | римо-католик | |
| Церква: | Римо-католицька | |
| Попередник: | Ян Тарновський | |
| Наступник: | Войцех Барановський | |
| ||
| 1587 — 1600 | ||
| Обрання: | 8 червня 1587 | |
| Інтронізація: | 24 січня 1588 | |
| Попередник: | Вікторин Вербицький | |
| Наступник: | Станіслав Гомолінський | |
| ||
| 1600 — 1605 | ||
| Інтронізація: | 12 серпня 1600 | |
| Обрання: | 23 травня 1600 | |
| Попередник: | Юрій Радзивілл | |
| Наступник: | Пйотр Тиліцький | |
| Альма-матер: | Collegium Romanum | |
| Діяльність: | дипломат, католицький священник | |
| Національність: | поляк | |
| Народження: | 1548 Польща | |
| Смерть: | 19 січня 1608 Краків | |
| Похований: | родова каплиця катедри на Вавелі | |
| Династія: | Мацейовські | |
| Батько: | Бернард Мацейовський | |
| Мати: | Ельжбета з Каменецьких | |
| Священство: | архієпископ | |
| Посада: | надвірний коронний хорунжий | |
| В сані кардинала: | 17 вересня 1603 | |
Біографія
Народився 1548 року[2][3] Батько — Бернард Мацейовський, люблінський каштелян. Мати — друга дружина батька Ельжбета з Каменецьких, донька сяніцького каштеляна Миколая Каменецького, яка певний час була охмістринею королеви Анни Ягеллонки. Виховувався в домі стрийка Станіслава, зокрема, Бенедиктом Гербестом.
Після смерті стрийка (1563) матір послала його навчатися до колегіуму єзуїтів у Відні. Брав участь у житті дворів імператорів Фердинанда ІІ та Максиміліана. Правдоподібно, 1566 року повернувся додому. 1570 року став надвірним коронним хорунжим. Брав участь у похороні Сигізмунда II Августа в лютому 1574 (у відставку подав у липні 1583). У 1579—1581 роках брав участь у війнах з Московією. За заслуги 29 грудня 1579 отримав Бориславське староство. Під впливом Станіслава Гозія, який 1577 року писав йому, що може посісти посаду стрийка, став духівником. У вересні 1583 виїхав навчатися до Перуджі,[4] потім навчався в «Collegium Romanum». Під час безкоролів'я Анна Ягеллонка призначила його адміністратором Луцької дієцезії, а Сигізмунд III Ваза, незважаючи на спротив Яна Замойського, Луцьким римо-католицьким єпископом. Це рішення короля 8 червня 1587 року затвердив Папа, а 24 січня 1588 єпископ Станіслав Карнковський посвятив його на посаду. Цього ж року під впливом єзуїтів запропонував унію з Православною церквою, одним з головних організаторів підготовки якої був у 1592—1595 роках, рішення про це було прийнято у його резиденції в Торчині 2 грудня 1594. Разом з Яном Соліковським аі Станіславом Гомолінським брав участь у Берестейському синоді.[5]
1597 року призначений королем та затверджений 1 вересня 1597 року віленським єпископом, однак зустрів опір місцевої капітули, тому подав у відставку з посади.[6] Кардинал, краківський єпископ Юрій Радзивілл був одним з противників його призначення на посаду віленського єпископа разом з іншими литвинами.[7] У 1597 році освятив парафіяльний костел Святої Трійці у м. Олесько.[8] Яна Лятоса після пропозиції кардинала Б. Мацейовського у 1598 році спочатку позбавили кафедри, потім вигнали з Краківської Академії.[1]
21 квітня 1598 С. Карнковський після порозуміння з королем визнав його призначення коад'ютором гнезненського архієпископа з правом вступу на посаду. Після смерті Ю. Радзивілла став краківським єпископом (затвердження папи від 23 травня 1600, інтронізація 12 серпня 1600). 17 вересня 1603 став кардиналом, а 27 листопада 1605 отримав капелюх. 16 квітня 1605 року номінований, 24 квітня 1605 обраний, 4 серпня 1606 затверджений Папою гнезненським архієпископом.[6] 1603 року його лікарем був Себастьян Петрицій.[9]
Його дідичною маєтністю було місто Ходель (пол. Chodel, нині село Опольського повіту Люблінського воєводства).[4]
Помер у Кракові 19 січня 1608, був похований у родовій каплиці катедри на Вавелі, яку у 1603—1608 роках роках оздобили новою поліхромією зі сценами його ювілею 1603 року.
Колекція
Примітки
- Рафаель Шпізель. Лятош (Лятос) Ян (Latosz (Latos) Jan). — С. 190.
- Bernard Cardinal Maciejowski †
- є інформація, що в Малопольщі (див. Bernard Cardinal Maciejowski †); однак дідичні володіння батька були на Люблінщині
- Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 48.
- Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 49.
- Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 50.
- Müller W. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1556—1600) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 232. (пол.)
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Olesku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 65. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 51.
Джерела
- Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : W-wo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. ХIХ/1, zeszyt 80. — S. 48—52. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 820 s. — S. 201—206. (пол.)
Посилання
- Bernard Cardinal Maciejowski † (англ.)
- Bernard Maciejowski z Maciejowic h. Ciołek (ID: 16.273.93). (пол.)