Бернар Клавель

Клавель народився в небагатій родині на сході Франції. У 14 років він був змушений залишити школу, бо батьки не могли оплачувати його освіту, і став учнем кондитера.

Після війни, трудом заробляючи на життя, він починає писати. Про цей період життя Клавель розповідає у своєму першому романі «Нічний робітник» (1956). Критики назвали цей твір «несамовитою сповіддю» людини, змушеної жертвувати добробутом сім'ї ради письменницької діяльності. «Ця книга — крик, кинутий на папір у кілька днів і ночей лихоманки», — писав Клавель в передмові до другого видання роману.

На дебютний роман молодого письменника звернули увагу Ерве Базен і Арман Лану, і їхні поради зіграли значну роль у розвитку письменницького таланту Клавеля. «Нічний робітник», насичений точними описами й типовими персонажами, поклав початок серії романів: «Іспанець» (1959), «Подорож батька» (1960), а також тетралогії «Велике терпіння» («Дім інших», «Той, хто хотів побачити море», «Серця живущих», «Зимові фрукти»), написаної в 1962—1968 роках.

Клавель написав понад 40 романів, частина з яких була екранізована. У 1968 році письменник отримав Гонкурівську премію за роман «Зимові фрукти» (Les Fruits de l'hiver), а також літературну премію за збірку новел «Шпигун з зеленими очима» (L'Espion aux yeux verts).

Твори Клавеля відрізняються простотою мови, точністю описів і увагою до людських цінностей.

Похований на цвинтарі міста Фронтене[5].

• 1968 — Гонкурівська премія за роман «Зимові фрукти».
• 1968 — Велика премія Парижа за збірку новел «Шпигун з зеленими очима».
• 1971—1977 — член Гонкурівської академії.

• Бібліографія Бернара Клавеля