Бернар Ліо
Ліо Бернар (фр. Bernard Lyot; 27 лютого 1897, Париж — 2 квітня 1952, Каїр) — французький астроном, член Паризької АН (1939).
Бернар Ліо | |
---|---|
фр. Bernard Lyot | |
Народився |
27 лютого 1897[1][2][…] Париж, Франція[3] |
Помер |
2 квітня 1952[3][1][…] (55 років) Каїр, Єгипет[3] |
Поховання | |
Країна | Франція |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Паризький університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | Паризька обсерваторія |
Аспіранти, докторанти | Одуен Дольфюс |
Членство | Французька академія наук, Міжнародний астрономічний союз[4] і Національна академія наук США |
Батько | Constant Lyotd |
Нагороди | |
Бернар Ліо у Вікісховищі |
Життя і дослідження
Народився в Парижі. У 1917 закінчив Вищу електротехнічну школу. У 1917-1928 працював в Політехнічній школі під керівництвом відомих фізиків А.Перо і Ш.Фабрі, з 1920 — у Медонській обсерваторії.
Основні наукові роботи присвячені вивченню планет і Сонця. У 1921-1929 першим виконав великі ряди поляриметричних вимірювань випромінювання планет, основною метою яких було отримання фізичних характеристик поверхневих шарів і атмосфер планет шляхом порівняння лінійної поляризації відбитого і розсіяного ними світла Сонця з поляризацією, створюваною земними зразками. Вже тоді показав, що породи на поверхні Місяця, Марса і Меркурія за своїми поляризаційними властивостям близькі до земних вулканічних порід, а поляризація випромінювання Венери, Юпітера і Сатурну виникає у їхніх атмосферах, причому у Венери вона свідчить про наявність крапель рідини в атмосфері. Знайшов, що внутрішнє кільце Сатурна поляризує світ так само, як скельні земні породи. Виявив змінність поляризації випромінювання Сатурна. Всі ці спостереження виконав за допомогою створеного ним високочутливого полярископа. У 1932 створив фотографічний поляриметр, за допомогою якого досліджував поляризацію світла, відбитого яскравими астероїдами. Поліпшив техніку візуальних і фотографічних спостережень планет. Виконав багато детальних спостережень поверхонь планет. Зробив перші замальовки великих супутників Юпітера й Сатурна, спостерігав плями на Титані, вивчив розподіл яскравості в кільцях Сатурна. Сконструював мікрометр подвійного зображення для точних позиційних вимірювань планет. Розробив оригінальний метод фотографування планет, що дозволяє виключити вплив зернистості емульсії і підвищити контраст (він полягає в накладенні один на одного багатьох негативних зображень). У 1929-1931 створив коронограф — прилад для спостережень сонячної корони поза затемнень, що дозволило істотно просунути вперед вивчення корони. За допомогою коронографа Ліо досліджував поляризацію корони, її спектр в широкому діапазоні довжин хвиль, відкрив п'ять нових емісійних ліній. Використавши в коронографі інтерференційної-поляризаційні фільтри, отримав монохроматичні зображення корони і диска Сонця в променях різних ліній.
Відзнаки
Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1939), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства, Медаль Генрі Дрейпера (1951).
На честь Ліо названі кратери на Місяці та Марсі і мала планета 2452 Lyot.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Лио Бернар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- NNDB — 2002.