Берта I (герцогиня Бретані)

Походила з династії Корнуай. Донька Конана III, герцога Бретані, та Матильди Нормандської (позашлюбної доньки Генріха I, короля Англії). народилася близько 1114 року. Спочатку виховувалася при дворі батька.

1138 року вийшла заміж за сина Стефана де Пент'євра — Алена Чорного, граф Річмонда. Разом з чоловіком перебралася до Англії, де мешкала при дворі англійських родичів в Лондоні до 1146 року, коли помер Ален Чорний.

Тоді ж повернулася до Бретані. У 1148 році вийшла заміж за Одо, віконта Пороет. Того ж року її батька оголосив сина Берти — Конана — спадкоємцем трону. Невдовзі Конан III помер, проте Гоель, брат Берти, оголосив себе герцогом. Берта з чоловіком та родиною вимушені були тікати до Англії.

Втім вже 1149 року за підтримки деяких феодалів та церковних прелатів Берта і Одо повернулися до Бретані, де оголосили себе правителями та почали війну проти Гоеля III. Вона тривала до 1153 року. З огляду на постійні військові дії, Берта фактично усунулася від державних справ, передавши їх чоловікові.

Зрештою 1154 року вдалося здолати суперника й Берта та Одо стали одноосібними володарями Бретонського герцогства (окрім Нантського графства, яке поступлено Гоелю). Втім як до того, правління належало Одо де Пороету. 1156 року Берта померла, після чого почалася боротьба за владу між Одо де Пороетом та Конаном IV.