Бертольд Шварц

Бертольд народився наприкінці XIII або на початку XIV століття у Фрайбурзі-в-Брайсгау (за іншими даними — в Дортмунді). Займався хімією; за легендою опинився в тюрмі за звинуваченням у чаклунстві, він продовжував там свої досліди і випадково винайшов порох.

Його справжнє ім'я було Константин Анклітцен (нім. Konstantin Anklitzen); Бертольдом він іменувався в чернецтві, а прізвисько «Шварц» отримав за свої заняття хімією. Деякі вважають, що він був ченцем в Майнці, інші — в Нюрнберзі; Винайдення пороху сталося за одними даними, в Кельні, за іншими — у Госларі. Час винайдення — близько 1330 року (радше, не раніше 1313 року і не пізніше 1359 р.). У Фрайбурзі-в-Брейсгау йому встановлено пам'ятник (47°59′45″ пн. ш. 07°50′57″ сх. д.)

• В романі швейцарського письменника Фрідріха Дюрренматта «Правосуддя» образ Бертольда Шварца як легендарного винахідника пороху використовується для містифікації сімейної історії виробників вогнепальної зброї Штайєрманів.
• У «Сценах з лицарських часів» Пушкіна Шварц змальований просто під іменем алхіміка «перпетуум мобіле» Бертольда.
• У книзі письменників Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців» Остап Бендер пожартував, що гуртожиток студентів-хіміків названо іменем Бертольда Шварца (насправді — імені Семашка).
• В романі Володимира Набокова «Solus Rex» Фальтер згадує Бертольда Шварца".. я комбинировал различные мысли, ну вот скомбинировал и взорвался, как Бертольд Шварц".
• У фантастичному романі Дмитра Скирюка «Осінній лис» чернець Бертольд Шварц є дійовою особою. Відповідно, історичний образ переглянуто.
• У повісті Наталени Королевої «1313» Бертольд Шварц (Константин Анклітцен) є головною дійовою особою, а сама історія винайдення пороху набуває містичного забарвлення.

• Автори псевдонаукової історичної концепції «Нова хронологія», при аргументації тотожності Сергія Радонезького і Бертольда Шварца стверджують, що  переклад імені Berthold Schwarz на російськмову дає ім'я Варфоломій Чорний або Варфоломій чернець (монах). Ім'я Варфоломій в миру носив відомий православний святий Сергій Радонезький. Однак німецьке ім'я Berthold походить від давньогерманського імені Berhtwald (Berhtald, Bertold), в основі якого лежать слова beraht, berht (світлий) + wald, walt (влада, сила).

• Шварц Бертольд // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 834.