Берті Мі

Берті Мі (англ. Bertie Mee, 25 грудня 1918, Булвелл — 22 жовтня 2001, Лондон) — англійський футболіст і тренер, найбільш відомий по роботі з лондонським «Арсеналом», який він у 1971 році вперше в історії привів до «золотого дубля» — перемоги в чемпіонаті і Кубку Англії.

Берті Мі
Берті Мі
Берті Мі у 1972 році
Особисті дані
Повне ім'я Бертрам Мі
Народження 25 грудня 1918(1918-12-25)
  Ноттінгемшир, Англія
Смерть 22 жовтня 2001(2001-10-22) (82 роки)
  Лондон, Англія
Поховання Trent Park Cemeteryd[1]
Громадянство  Велика Британія
Позиція вінгер
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1938–1939 «Дербі Каунті» 0 (0)
1939 «Менсфілд Таун» 13 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1966–1976 «Арсенал»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Мі народився 25 грудня 1918 року в Булвеллі, графство Ноттінгемшир. Коли був футболістом, він грав на лівому фланзі за резервний склад «Дербі Каунті» та «Мансфілд Таун», але у віці 27 років змушений був завершити кар'єру через травми. Під час Другої світової війни Мі шість років служив у Королівському армійському медичному корпусі. В цей період він зіграв кілька неофіційних матчів за «Саутгемптон»[2], а також виступав за армійську команду у товариських матчах на Близькому Сході[3].

Кар'єра тренера

У 1948 році Мі став фізіотерапевтом, працював з колишніми військовими, а також став фахівцем з футбольних травм, вів курси для лікарів клубів Футбольної асоціації. У 1960 році Мі прийшов на посаду фізіотерапевта і тренера з фізичної підготовки в лондонський «Арсенал»[4]. Його методи роботи з гравцями виявилися настільки ефективні, що у 1966 році він несподівано для багатьох був призначений новим головним тренером «Арсеналу» замість звільненого Біллі Райта[3].

Мі ніколи не вважався футбольним експертом, не мав великих знань гри, які були у його попередника, і команду його часто критикували за надмірно обережну манеру гри. Однак його відрізняв жорсткий характер, він був надзвичайно вимогливий до гравців, вижимав максимум з їх можливостей. Своїм помічником Мі зробив Дона Гоу, колишнього гравця команди, в обов'язки якого входила робота з молодими гравцями, а також Дейва Секстона, що мав компенсувати будь-які тактичні недоліки[5]. За кілька років їм вдалося вибудувати команду, яка в 1970 році виграла Кубок ярмарків, а в 1971 році вперше у своїй історії зробила «золотий дубль» — виграла чемпіонат і Кубок Англії[6].

Однак Гоу в 1971 році покинув «Арсенал», образившись тим, що на бенкеті з нагоди перемоги в Кубку Англії президент клубу Деніс Гілл-Вуд його навіть не згадав. Гоу став головним тренером в «Вест Бромвіч Альбіона», а Мі стало дуже складно працювати без свого помічника. Він ще п'ять років протримався на посаді головного тренера, але команда вже не була схожа на себе колишню, хоча в 1973 році їй вдалося стати срібним призером чемпіонату. Після того, як в сезоні 1975/76 «Арсенал» зайняв 17-е місце в чемпіонаті Англії, Мі подав у відставку[6]. На момент відставки він був найбільш успішним менеджером «Арсеналу» за кількістю перемог з клубом — 241. Цей результат лише 2006 року перевершив Арсен Венгер.

У 1977 році Мі пішов у клуб «Вотфорд», де став помічником головного тренера Грема Тейлора, курирував роботу зі скаутами і молодіжним складом. У 1986 році він перейшов на адміністративну роботу, до 1991 року працював директором клубу[3]. У 1983 році Мі був проведений в офіцери Ордена Британської імперії[7].

Берті Мі помер 22 жовтня 2001 року в Лондоні[8].

У 2008 році Мі був введений в Залу слави Національного музею футболу[9].

Титули і досягнення

Як тренера
«Арсенал»: 1970–71
«Арсенал»: 1970–71
«Арсенал»: 1969–70

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Holley, Duncan; Gary, Chalk (1992). The Alphabet of the Saints. ACL & Polar Publishing. с. 395. ISBN 0-9514862-3-3.
  3. Ponting, Ivan. (24 жовтня 2001). Bertie Mee (англ.). Independent. Процитовано 7 січня 2016.
  4. Bertie Mee is appointed as manager. Arsenal.com.
  5. Double hero Mee. BBC.co.uk.
  6. Glanville, Brian. (23 жовтня 2001). Bertie Mee (англ.). The Guardian. Процитовано 7 січня 2016.
  7. Bertie Mee (англ.). The Telegraph. 23 жовтня 2001. Процитовано 7 січня 2016.
  8. Bertie Mee dies (англ.). BBC Sport. 22 жовтня 2001. Процитовано 7 січня 2016.
  9. Bertie Mee: Hall of Fame. National Football Museum.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.