Бибельські

Бибельські гербу Корчак[1] (за даними Адама Бонецького, гербу Бибель) — український (руський) боярський рід, представники якого згодом інкорпорувались у структуру шляхти Польського королівства. М.Грушевський вважав Бибельских прикладом пристосуванства, швидкого покатоличення та полонізації[2]. Однак пізніші дослідження показали, що частина роду Бибельських ще довиший час трималась руської ідентичності та православної віри[3]. Назва родового прізвища походить від села Бибель — тепер Библо, права на яке король Казимир ІІІ підтвердив боярину Ходку грамотою від 25 липня 1361 року.[4]

Гербу Бибель
Герб Корчак

Відомості

Один з найпотужніших свого часу українських родів Галичини, нащадки Дмитра Дедька.[5] Деякі нащадки роду підписувались Новоміські (Новомейські) від села (раніше міста) Нове Місто неподалік Библа.[6]

Представники
  • Ходко з Библа (?—до 1406) — найвпливовіший український феодал Західної Галичини II пол. XIV ст., по жіночій лінії поріднений з династією Романовичів[7] прихильник польського короля Казимира ІІІ[8]
    • Андрій (? — після 1430) — записаний як свідок у грамоті Спитка з Мельштина, яку той видав у Новому Самборі 13 грудня 1390 року.[9] Суттєво примножив батьківські маєтності.
      • Яцько — перемиський стольник[10] у 1464 році[11]
        • Ян-Грицько у 1498 році одружився з Анною, дочкою Клеофа з Млодовичів.
        • Ієронім-Іван 1492 року взяв за дружину Ельжбету, дочку кам’янецького каштеляна Петра з Новогодвору
      • Сенько мав одружитися з Ядвігою, донькою Фредра з Плешевичів (однією з умов шлюбу було хрещення Сенька в латинському обряді), проте шлюб так і не відбувся, а Сенько одружився з якоюсь Анною.
        • Костко
        • Маруся-Маргарита — дружина Олехна Скорути.
      • Ярохна (бл. 1420 — після 1491) — дружина князя Івана Несвицького на Передільниці.
      • N, дружина Фредра з Плешевичів
      • Духна-Анна — дружина Яна Бажі з Оревичів, сина Сенька-Миколи[12]
    • Грицько
      • Гліб з Никлович — син Грицька або Ходка (?)
        • Анулька — дружина Олехна Порохницького, сина Петра.
        • Фемка

Примітки
  1. М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 611.
  2. Там само. — С. 238—239.
  3. Зозуляк Ю. (2007) Rеbарtizatio ruthenorum. Ruthenica. Т. 6. - К.: Ін-т історії України НАН України, -C.293-295.
  4. Грамоти XIV ст.
  5. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ III. — С. 238.
  6. BYBŁO (lwow.) (пол.)
  7. Історія Старосамбірщини. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2016.
  8. BYBŁO (stanisł.) / BYBŁO (lwow.) / DROHOWYŻ / MIZUŃ STARY I NOWY / NARAJÓW / NIŻNIÓW / SOKOŁÓW / SZCZERZEC (miasto) (пол.)
  9. S. 2-4. (пол.), (лат.)
  11.  — S. 267.
  12. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том VI. Розділ III. — С. 238.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.